положення про забезпечення якості освіти
polozennia_pro_vnutrishniu_systemu
ЗМІСТ
ІІ. СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЯКОСТІ ОСВІТИ ЗАКЛАДУ 6
ІІІ. САМООЦІНЮВАННЯ ОСВІТНІХ ТА УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОЦЕСІВ ТА ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ ЗАКЛАДУ........................................................................................ 23
ДОДАТКИ
Додаток 1. Критерії самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти........................................................................................................... 27
Додаток 2. Узагальнена таблиця критеріїв, індикаторів та інструментарію для оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти................................................................................................ 38
Додаток 3. Орієнтовні рівні самооцінювання щодо дотримання вимоги/правила ор- ганізації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої сис- теми забезпечення якості освіти................................................................................................. 57
І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти Ганнопільського ліцею Тульчинської міської ради Вінницької області розроблено відповідно до вимог Законів України «Про освіту» (ч.3 статті 41. Система забезпечення якості освіти), «Про повну загальну середню освіту», розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», «Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти», затверджених наказом МОН України від 30.11.2020 року №1480 та рекомендацій Державної служби якості освіти України щодо побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти (Абетка для директора).
1.2. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти визначає порядок розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти та вивчення й оцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти Ганнопільського ліцею Тульчинської міської ради Вінницької області
1.3. До розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу за- лучаються усі учасники освітнього процесу Ганнопільського ліцею Тульчинської міської ради Вінницької області
1.4. Внутрішня система забезпечення якості освіти закладу ґрунтується на таких цінностях:
- гідність;
- рівність;
- справедливість;
- турбота;
- чесність;
- довіра.
1.5. При розбудові внутрішньої системи забезпечення якості освіти заклад спирається на такі принципи:
- дитиноцентризм;
- автономія закладу освіти;
- цілісність системи управління якістю;
- постійне вдосконалення;
- вплив зовнішніх чинників;
- гнучкість і адаптивність.
1.6. Метою розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:
- гарантування якості освіти;
- формування довіри громади до закладу освіти;
- постійне та послідовне підвищення якості освіти.
1.7. Завданням внутрішньої системи забезпечення якості освіти є забезпечення якості освітньої діяльності та освіти, стабільного виконання вимог чинного законодавства в сфері загальної середньої освіти, державних та галузевих стандартів освіти.
1.8. Внутрішня система забезпечення якості освіти включає такі основні скла- дові:
- стратегію (політики) та процедури забезпечення якості освіти;
- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
- оприлюднені критерії правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
- створення відповідного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.
1.9. Складові системи утворюють чотири напрями внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу:
- освітнє середовище;
- система оцінювання освітньої діяльності учнів;
- система педагогічної діяльності;
- система управлінської діяльності.
1.10. При визначенні компонентів (вимог) внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу враховуються:
- цілі та пріоритети розвитку закладу, визначені Стратегією розвитку закладу;
- тип закладу, місцезнаходження та умови діяльності;
- освітня програма закладу.
1.11. Колегіальним органом управління закладом освіти, який визначає систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти закладу, є педагогічна рада.
1.12. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти схвалюється рішенням педагогічної ради, затверджується та вводиться в дію наказом директора закладу.
1.13. Зміни до Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти вносяться рішенням педагогічної ради.
1.14. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти поширюється на усіх учасників освітнього процесу Ганнопільського ліцею Тульчинської міської ради Вінницької області.
ІІ. СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЯКОСТІ ОСВІТИ ЗАКЛАДУ
2.1. Стратегія (політики) та процедури забезпечення якості освіти
2.1.1. Забезпечення якості освіти є багатоплановим процесом і передбачає:
- наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, навчально-методичних тощо);
- організацію освітнього процесу, яка найбільш адекватно відповідає сучасним тенденціям розвитку національної освіти;
- моніторинг освітньої та виховної діяльності;
- якість підготовки педагогічних працівників на всіх рівнях;
- надання якісної освіти здобувачам освіти усіма педагогічними працівниками, відповідальності кожного педагогічного працівника за якість освітніх послуг та відповідальність кожного учня за результати свого навчання.
2.1.2. Стратегія (політики) та процедури забезпечення якості освіти базуються на таких принципах:
- принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;
- принцип цілісності, який вимагає єдності впливу освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;
- принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;
- принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу інформації про результативність освітньої діяльності;
- принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.
2.1.3. Основні завдання стратегії та процедур забезпечення якості освіти:
- новий зміст освітньої діяльності;
- педагогіка партнерства;
- орієнтація на здобувача освіти;
- сучасне освітнє середовище;
- виховання на цінностях.
2.1.4. Система внутрішнього забезпечення якості освіти враховує специфіку діяльності закладу та включає в себе такі основні політики і процедури вивчення та оцінювання якості освітньої діяльності:
- система внутрішніх і зовнішніх моніторингів якості освітньої діяльності та якості освіти;
- самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти;
- система оцінювання навчальних досягнень учнів;
- професійне зростання керівних та педагогічних працівників;
- забезпечення публічності інформації про діяльність закладу освіти;
- забезпечення академічної доброчесності у діяльності педагогічних працівників та учнів;
- запобігання та протидія булінгу (цькуванню).
2.1.5. Для вивчення якості освітньої діяльності та якості освіти закладу використовуються такі методи збору інформації та інструменти:
2.1.5.1. Опитування.
- Анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків).
- Інтерв’ю з педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування.
- Фокус-групи (з батьками, учнями, представниками учнівського самоврядування, педагогами).
2.1.5.2. Вивчення документації.
- Освітня програма, Річний план роботи закладу, протоколи засідань педагогічної ради, накази керівника з основної діяльності та кадрових питань, штатний розпис, статистичні звіти, класні журнали тощо.
2.1.5.3. Спостереження.
- За освітнім середовищем закладу.
- За проведенням навчальних занять.
2.1.5.4. Внутрішній моніторинг якості освіти.
Механізм підготовки та проведення моніторингу в закладі визначається Порядком проведення моніторингу якості освіти, затвердженого наказом МОН України від 16 січня 2020 року №54 та Порядком проведення внутрішнього моніторингу якості освіти закладу. Для проведення моніторингу обов’язковим є розроблення його програми та оприлюднення результатів на веб-сайті закладу.
Завдання внутрішнього моніторингу:
- здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у закладі;
- створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;
- аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання;
- створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти та педагогів;
- прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.
Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.
Об’єктами (напрямами) моніторингу якості освіти є:
- знеособлена інформація про учасників освітнього процесу;
- результати навчання та розвитку здобувачів освіти, формування їх компетентностей;
- педагогічна діяльність (проведення навчальних занять, підвищення кваліфікації педагогічних працівників);
- освітнє середовище (санітарно-гігієнічні умови, стан забезпечення навчальних приміщень, безпека спортивних та ігрових майданчиків, робота їдальні, вплив середовища на навчальну діяльність тощо);
- освітні та управлінські процеси в закладі освіти;
- умови здійснення освітньої та управлінської діяльності (матеріально-технічні, санітарно-гігієнічні, нормативно-правові, кадрові, фінансові, навчально-методичні тощо);
- результати запровадження освітніх змін, інновацій;
- стан організації освітнього процесу в закладі освіти.
Критерії моніторингу:
- об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);
- систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);
- відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;
- надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);
- гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).
Періодичність проведення моніторингу за напрямами визначається згідно Порядку проведення внутрішнього моніторингу якості освіти закладу.
2.1.6. Політики і процедури забезпечення якості освіти повинні бути об’єктивними, відкритими, інформаційними та прозорими.
2.2. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності
2.2.1. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності визначається Положенням про академічну доброчесність учасників освітнього процесу Ганнопільського ліцею.
2.2.2. Метою системи забезпечення академічної доброчесності є формування в закладі системи демократичних відносин між учасниками освітнього процесу на основі сукупності етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
2.2.3. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:
- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
- дотримання норм законодавства про авторське право та суміжні права;
- надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;
- контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
- об’єктивне оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.
2.2.4. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:
- самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб та можливостей);
- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
- дотримання норм законодавства про авторське право та суміжні права;
- надання достовірної інформації про результати власної навчальної (творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.
2.2.5. Порушенням академічної доброчесності вважається:
- академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та /або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
- самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів;
- фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
- фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
- списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
- обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
- хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
- необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.
2.2.6. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу можуть бути притягнені до такого виду академічної відповідальності:
- відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання або кваліфікаційної категорії;
- позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.
2.2.7. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такого виду академічної відповідальності:
- повторне проходження оцінювання (самостійна, контрольна робота тощо);
- повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.
2.2.8. Види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначені Положенням про академічну доброчесність учасників освітнього процесу закладу.
2.2.9. Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення академічної доброчесності, має такі права:
- ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
- особисто або через представника надавати усні або письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідження доказів порушення академічної доброчесності;
- знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
- оскаржувати рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.
2.2.10. Процедурою отримання інформації про дотримання учасниками освітнього процесу академічної доброчесності є внутрішній моніторинг.
2.3. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти
2.3.1. Система оцінювання здобувачів освіти в закладі здійснюється за наступними вимогами:
- визначення наявності відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень;
- застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти;
- спрямованість системи оцінювання на формування в учнів відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання.
2.3.2. Оцінювання здобувачів освіти закладу ґрунтується на позитивному підході, що передбачає врахування рівня досягнень учнів, оцінювання не лише результату навчання, але й процесу навчання, індивідуального поступу кожного учня.
2.3.3. Система оцінювання навчальних досягнень учнів закладу:
- має у своїй основі чіткі і зрозумілі вимоги до навчальних результатів;
- дозволяє гарантовано досягти і перевищити ці результати;
- заохочує учнів апробувати різні моделі досягнення результату без ризику отримання негативної оцінки;
- розвиває в учнів упевненість у своїх здібностях і можливостях;
- використовує самооцінювання і взаємооцінювання як важливий елемент навчальної діяльності.
2.3.4. Критерії, правила і процедури оцінювання учнів закладу визначаються на основі положень, відповідних наказів МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти та адаптуються до умов роботи закладу.
2.3.5. Критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень з кожного предмету оприлюднено на офіційному сайті закладу.
2.3.6. Критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень з кожного предмету під час здійснення освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання оприлюднено на офіційному сайті закладу.
2.3.7. Учителі систематично (на початку навчального року, перед початком вивчення теми, виконанням певного виду роботи) інформують учнів про розроблені критерії оцінювання. Інформація про критерії оцінювання може бути донесена у різних формах: в усній формі, шляхом розміщення на інформаційному стенді у класі, через інтерактивну інтернет-платформу, електронну пошту, інші види комунікації.
2.3.8. Основним індикатором вимірювання результатів освітньої діяльності учнів закладу є їхні навчальні досягнення.
2.3.9. Результатами освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу є знання, уміння, навички та сформовані компетентності учнів, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.
2.3.10. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок які оцінюються, та показником оцінки в балах.
2.3.11. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:
- контролююча – визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу учителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
- навчальна – сприяє повторення, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
- діагностико-коригувальна – з’ясовує причини утруднень, які виникають в учня/ учениці в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
- стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;
- виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.
2.3.12. Учитель може застосовувати наступні способи оцінювання навчальних досягнень учнів:
- усне опитування;
- письмова самостійна, контрольна робота (тестова, комбінована, із закритими відповідями, із відкритими відповідями тощо);
- контрольні нормативи;
- лабораторні та практичні роботи (дослідження), практикуми;
- комп’ютерне тестування;
- захист проєктів;
- аналіз портфоліо;
- державна підсумкова атестація учнів 4-х, 9-х, 11-х класів (у формі ЗНО).
2.3.13. При виконанні обов’язкового виду роботи учитель розробляє критерії, які ґрунтуються на критеріях, затверджених МОН, а також враховують особливості вивчення теми (обсяг годин на вивчення, кількість обов’язкових робіт), освітню програму закладу, компетентнісний підхід до викладання предмету, організаційну форму проведення навчального заняття) та залучає до їх розробки здобувачів освіти. Розроблені вчителем критерії оцінювання не потребують затвердження керівництвом закладу освіти.
2.3.14. При оцінюванні навчальних досягнень здобувачів освіти враховуються:
- характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
- якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
- сформованість предметних умінь і навичок, ключових компетентностей;
- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки;
- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);
- самостійність оціночних суджень.
2.3.15. Впроваджуючи компетентнісний підхід оцінювання навчальних досягнень, вчитель оцінює:
- вміння розв’язувати проблеми і приймати рішення;
- уміння, які визначають здатність працювати в команді;
- рівень розуміння, а не відтворення фрагментів інформації;
- уміння слухати, розв’язувати конфлікти, вирішувати дискусійні питання і проблеми;
- уміння застосовувати знання в реальних життєвих ситуаціях.
2.3.16. Учитель застосовує такі види оцінювання навчальних досягнень учнів:
- поточне (на кожному навчальному занятті);
- формувальне (на кожному навчальному занятті);
- тематичне (в кінці вивчення кожної теми або декількох тем);
- підсумкове (семестрове, річне).
2.3.17. Для оцінювання процесу навчання здобувачів освіти учителі застосовують формувальне оцінювання, яке:
- націлене на визначення індивідуальних досягнень кожного учня;
- не передбачає порівняння навчальних досягнень різних учнів;
- широко використовує описове оцінювання;
- застосовує зрозумілі критерії оцінювання, за якими оцінюють учня, він стає свідомим учасником процесу оцінювання і навчання;
- забезпечує зворотний зв’язок – отримання інформації про те, чого учні навчилися, а також про те, як учитель реалізував поставлені навчальні цілі;
- визначає вектор навчання: виконавши завдання, учні дізнаються, якого рівня вони наразі досягли і в якому напрямку їм потрібно рухатися далі.
2.3.18. Впровадження формувального оцінювання при оцінюванні процесу навчання здобувачів освіти передбачає застосування учителем під час проведення навчального заняття таких прийомів:
- надання учневі часу на обдумування відповіді;
- супровід відповіді учня уточнювальними запитаннями;
- забезпечення зворотного зв’язку щодо якості виконання завдання;
- спрямування оцінювання навчальних досягнень на індивідуальний поступ учня;
- використання методики самооцінювання та ваємооцінювання на основі попередньо розроблених критеріїв;
- відзначення досягнень учнів, підтримка їх бажання навчатися.
2.3.19. Зміст критеріїв формувального оцінювання учитель виробляє спільно з учнями до кожної окремої ситуації.
2.3.20. Система оцінювання навчальних досягнень учнів перебуває в системі внутрішніх моніторингових досліджень, які здійснює адміністрація закладу.
2.3.20.1. Основною метою внутрішнього моніторингу навчальних досягнень учнів закладу є виявлення об’єктивного та раціонального підходу до оцінювання навчальних досягнень учнів з боку вчителя, простеження системності в оцінюванні учнів, динаміки їх навчальних досягнень.
2.3.20.2. Для моніторингу системи оцінювання навчальних досягнень учнів у закладі використовуються такі основні джерела:
-результати моніторингів навчальних досягнень учнів (зовнішніх або внутрішніх) у вигляді стандартизованих тестів або інших форм завдань, розроблених учителем або членами адміністрації (у ході підготовки моніторингу допускається використання завдань ЗНО, моніторингів PISA, TIMSS тощо);
- результати ДПА у початковій, базовій та старшій школі (Державна підсумкова атестація здобувачів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Положення про Державну підсумкову атестацію);
- підсумкове оцінювання учнів (за підсумками семестру, навчального року).
2.3.20.4. Можливими способами отримання інформації за результатами моніторингових досліджень, що стосуються системи оцінювання навчальних досягнень учнів, є:
- порівняльний аналіз навчальних досягнень за результатами семестрового оцінювання та результатами моніторингу;
- порівняльний аналіз навчальних досягнень за результатами ДПА та підсумковим оцінюванням з навчального предмету;
- аналіз середнього балу класів за підсумками семестрового і річного оцінювання;
- порівняльний аналіз середнього балу навчальних досягнень учнів з окремих предметів;
- порівняльний аналіз підсумкового оцінювання за результатами семестрового і річного оцінювання з навчальних предметів;
- порівняльний аналіз підсумкового оцінювання між класами на одній паралелі;
- порівняльний аналіз підсумкового оцінювання з результатами попередніх навчальних років;
2.3.20.5. Результати моніторингових досліджень узагальнюються у формі
таблиць, діаграм, гістограм, висновків та аналітичних довідок.
2.3.20.6. Результати аналізу моніторингових досліджень розглядаються на засіданнях педагогічної ради, наради при директорі, методичної ради, методичних об’єднань, атестаційної комісії.
2.3.20.7. За результатами прийнятих рішень на основі проведених моніторингів приймаються рішення про вдосконалення освітньої діяльності.
2.4. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності
педагогічних працівників
2.4.1. Критерії, правила та процедури оцінювання педагогічної діяльності працівників закладу визначаються на основі положень наказу МОН України від 09.01.2019 року №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» (Додаток. Критерії, індикатори оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти).
2.4.2. Індикатори оцінювання та методи збору інформації для критеріїв оцінювання визначаються відповідно додатка 2 до цього Положення. Узагальнена таблиця критеріїв, індикаторів та інструментарію для самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти.
2.4.3. Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників відбувається на основі вимог/правил:
- ефективне планування та прогнозування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх технологій, форм організації освітнього процесу та підходів до оцінювання навчальних досягнень із метою формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти;
- постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників;
- налагодження партнерських взаємовідносин із здобувачами освіти, їх батьками та іншими законними представниками, працівниками закладу освіти;
- організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.
2.4.4. Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію, сертифікацію, підвищення кваліфікації.
2.4.5. Атестація педагогічних працівників здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН України від 06.10.2010 року №930 зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 20.12.2011 року №1473, наказом МОН України від 08.08.2013 року №1135. Атестація педагогічних працівників передбачає забезпечення розгляд матеріалів з досвіду та системи роботи вчителя,
вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж міжатестаційного періоду.
2.4.6. Сертифікація педагогічних працівників здійснюється відповідно Положення про сертифікацію педагогічних працівників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1190 зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 року № 1094, та передбачає зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь щодо застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи. Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах, виключно за його ініціативою.
2.4.7. Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладу освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту», «Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року№ 800 зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року
№1133, «Положення про порядок підвищення кваліфікації педагогічних працівників комунального закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №22 Вінницької міської ради», затвердженого наказом керівника від 28.12.2019 року
№468 зі змінами, внесеними наказом від 31.08.2020 р. №179.
2.4.8. Метою підвищення кваліфікації педагогічних працівників є їх професійний розвиток відповідно до державної політики у галузі освіти та забезпечення якості освіти. Педагогічні працівники закладу зобов’язані щороку підвищувати кваліфікацію, загальний обсяг академічних годин – не менше ніж 150 годин на 5 років.
2.5. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності
керівних працівників закладу освіти
2.5.1. Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти передбачає впровадження низки концептуальних положень, а саме:
- створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;
- раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;
- забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;
- забезпечення високого рівня працездатності учасників освітнього процесу;
- визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне планування часу всіма працівниками закладу;
- правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;
- створення здорової атмосфери в педагогічному колективі.
2.5.2. Критерії оцінювання управлінської діяльності визначаються на основі положень наказу МОН України від 09.01.2019 року №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» (Додаток. Критерії, індикатори оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти).
2.5.3. Критеріями оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти є:
- створення безпечних і комфортних умов навчання і праці;
- забезпечення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства і дискримінації;
- забезпечення мотивуючого до навчання освітнього простору;
- наявність ефективної стратегії та системи планування діяльності школи, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань;
- створення атмосфери довіри, прозорості, дотримання етичних норм;
- організація освітнього процесу на засадах людино- та дитиноцентризму;
- ефективна кадрова політика, забезпечення належних умов праці та можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників;
- прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу взаємодії закладу освіти з громадою;
- формування та забезпечення політики академічної доброчесності.
2.5.4. Індикатори оцінювання та методи збору інформації для критеріїв оцінювання визначаються відповідно додатка 2 до Положення. Узагальнена таблиця критеріїв, індикаторів та інструментарію для самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти.
2.4.5. Процедура та правила оцінювання управлінської діяльності керівного складу закладу освіти визначені Типовим положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН України від 06.10.2010 року №930 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту
№1473 від 20.12.11, наказом МОН від 08.08.2013року №1135.
2.6. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти
2.6.1. Основні функції інформаційного забезпечення в управлінні закладом освіти:
- забезпечення учасників освітнього процесу інформацією, необхідною для взаємодії учнів, вчителів, батьків та адміністрації;
- інформування про стан освітнього процесу в закладі освіти закладі, забезпеченість засобами навчання, про рівень навчальних досягнень учнів та професійну кваліфікацію вчителів;
- систематичне виявлення рівнів розвитку інтелекту, емоційно-психічного і фізичного здоров’я, освітніх потреб учнів;
- інформування педагогічних працівників про залучення батьків у процес виховання і навчання своїх дітей, інформування про труднощі, з якими стикаються батьки.
2.6.2. Завдання інформаційних систем в управлінні закладом:
- забезпечення єдиного порядку документування та організації роботи з документами;
- впровадження в роботу з документами новітніх інформаційних технологій, в тому числі електронного документообігу;
- забезпечення адміністрування веб-сайту, актуалізації інформації на ньому, безпеки захисту інформації, інформаційної безпеки, супровід роботи електронної пошти;
- висвітлення через засоби масової комунікації діяльності закладу;
- розгляд запитів на публічну інформацію, звернення громадян.
2.6.3. Перелік інформаційних систем, що діють у закладі:
- офіційний сайт закладу (https://gnp.tuedu.vn.ua );
- ЕОР «Абетка безпеки» (https://abetkabezpeky.blogspot.com/);
- електронний журнал та щоденник МОЯ ШКОЛА (https://app.moiashkola.ua);
- система автоматичного адміністрування ІІ та ІІІ етапів Всеукраїнських олімпіад у Вінницькій області (https://my.olymp.vn.ua/);
- інформаційна система «Кабінет керівника» (https://zno.testportal.com.ua/);
- інформаційна система моніторингу якості знань учнів (https://quality.osvita.vmr.gov.ua/);
- комп'ютерна система «КУРС: Школа» (http://ekyrs.org/).
2.7. Створення в закладі освіти відповідного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування
2.7.1. Критерії створення безпечного та комфортного освітнього середовища:
- у закладі дотримано вимог санітарно-гігієнічних правил і норм, приміщення, територія закладу освіти охайні та доглянуті;
- заклад забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми;
- дизайн освітнього середовища закладу функціональний, ергономічний та дозволяє максимально ефективно використовувати приміщення та територію закладу в освітньому процесі;
- здобувачі освіти та працівники закладу обізнані з вимогами щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх;
- педагогічні працівники обізнані щодо правил поведінки у разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях;
- у закладі створено умови для здорового харчування;
- у закладі створено умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в мережі Інтернет.
2.7.2. Критерії для оцінювання безпеки середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації:
- заклад планує та реалізує діяльність щодо протидії будь-яким проявам дискримінації, булінгу;
- у закладі оприлюднено правила поведінки учасників освітнього процесу, що забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини;
- керівництво закладу, педагогічні працівники обізнані щодо ознак різних форм булінгу, іншого насильства та дотримуються порядку реагування на їх прояви;
- у закладі організована робота психологічної та соціальної служби, у тому числі для психологічного супроводу учасників освітнього процесу, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу, іншого насильства;
- заклад взаємодіє з органами та службами щодо захисту прав дітей, правоохоронними органами, у тому числі залучає їх до заходів із запобігання булінгу, іншому насильству.
2.7.3. Особам з особливими освітніми потребами освіта в закладі надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.
2.7.4. Критерії для оцінювання інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього середовища:
- приміщення, територію закладу облаштовано з урахуванням принципів універсального дизайну та розумного пристосування;
- у закладі застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, забезпечуються корекційна спрямованість освітнього процесу, інша необхідна підтримка здобувачів освіти з особливими освітніми потребами;
- заклад взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до розроблення індивідуальних програм розвитку та іншої необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти;
- освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями, ведення здорового способу життя, екологічно доцільної поведінки, заняття спортом;
- бібліотека функціонує, як інформаційний центр закладу.
2.7.5. Принципами створення універсального дизайну є:
- Рівність і доступність використання. Надання однакових засобів для всіх користувачів: для уникнення відособлення окремих груп населення.
- Гнучкість використання. Дизайн повинен забезпечити наявність широкого переліку індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів.
- Просте та зручне використання. Дизайн повинен забезпечувати простоту та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувача.
- Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів. Дизайн повинен сприяти ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття користувача.
- Припустимість помилок. Дизайн повинен звести до мінімуму можливість виникнення ризиків і шкідливих наслідків випадкових або ненавмисних дій користувачів.
- Низький рівень фізичних зусиль. Дизайн розраховано на затрату незначних фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності.
- Наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних діях, незважаючи на фізичні параметри, стан і ступінь мобільності користувача.
ІІІ. САМООЦІНЮВАННЯ
ОСВІТНІХ І УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОЦЕСІВ ЗАКЛАДУ ТА ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
3.1. Самооцінювання якості освітньої діяльності Ганнопільського ліцею
Тульчинської міської ради Вінницької області передбачає вивчення та оцінювання освітніх та управлінських процесів закладу, тобто встановлення рівня їх якості, та ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти.
3.2. Метою самооцінювання є визначення рівня якості освітньої діяльності закладу та якості освіти та планування шляхів її вдосконалення.
3.3. Механізм проведення самооцінювання освітніх та управлінських процесів закладу розроблено на основі положень наказу МОН України від 09.01.2019 року
№17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти», «Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти», затверджених наказом МОН України № 1480 від 30.11.2020 року та рекомендацій Державної служби якості освіти України щодо побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти (Абетка для директора).
3.4. Самооцінювання освітніх та управлінських процесів закладу здійснюється за чотирма напрямами/ п’ятнадцятьма вимогами:
1) освітнє середовище закладу освіти:
- забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці;
- створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації;
- формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору;
2) система оцінювання здобувачів освіти:
- наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень;
- застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти;
- спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання;
3) педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти:
- ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти;
- постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників;
- налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками чи іншими законними представниками (далі - батьки), працівниками закладу освіти;
- організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності;
4) управлінські процеси закладу освіти:
- наявність стратегії та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань;
- формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм;
- ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників;
- організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою;
- формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.
3.5. Для оцінювання виконання (вимірювання) вимог/правил слугують:
- критерії (підстави для оцінювання);
- індикатори (показники, що відображають стан об'єктів спостереження, їх якісні або кількісні характеристики);
- методи збору відповідної інформації, яка підлягає аналізу та оцінюванню.
3.6. Самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснюється відповідно до критеріїв та індикаторів, наведених у Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН України від 09.01.2019
№ 17 (додаток 1 до Положення).
Для проведення самооцінювання та визначення результатів самооцінювання використовуються таблиці: «Узагальнена таблиця критеріїв, індикаторів та інструментарію для оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти» (додаток 2 до Положення) та
«Орієнтовні рівні самооцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти» (додаток 3 до Положення).
3.7. Під час проведення самооцінювання основними методами збору інформації є:
- опитування учасників освітнього процесу (анкетування та інтерв’ю);
- спостереження (за освітнім середовищем та проведенням навчальних занять);
- вивчення документації.
3.8. Самооцінювання освітніх та управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти проводиться щорічно згідно графіку протягом навчального року, або у інший період, визначений наказом.
3.9. Самооцінювання освітніх та управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснюється відповідно до моделі-графіку:
№ пп |
Навчаль- ний рік |
Напрям самооцінювання |
1 |
2022-2023 |
Комплексне самооцінювання |
2 |
2023-2024 |
Напрям «Освітнє середовище закладу освіти» |
3 |
2024-2025 |
Напрям «Система оцінювання здобувачів освіти» |
4 |
2025-2026 |
Напрям «Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти» |
5 |
2026-2027 |
Напрям «Управлінські процеси закладу освіти» |
3.10. Самооцінювання проводиться у такі етапи:
3.10.1. Підготовка до проведення самооцінювання:
- оформлення документації для проведення самооцінювання (наказ, форми звітів);
- затвердження складу робочої групи з вивчення та оцінювання системи за 4 напрямами, до яких залучаються представники адміністрації закладу, педагогічні працівники, а також за потреби учні та батьки;
- складання плану роботи робочої групи з проведення самооцінювання;
- визначення методів збору інформації.
3.10.2. Діяльність робочої групи з проведення самооцінювання за напрямами, що передбачає збір та аналіз інформації, отриманої під час спостереження, опитування та вивчення документації.
3.10.3. Узагальнення результатів самооцінювання, визначення рівня якості освітньої діяльності закладу, складання висновку про результати самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу, заповнення звіту.
3.10.3.1. Результати самооцінювання фіксуються в таблиці «Узагальнена таблиця критеріїв, індикаторів та інструментарію для оцінювання освітніх і
управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти» (додаток 2 до Положення).
3.10.3.2. Узагальнена інформація співставляється з вербальним шаблоном
«Орієнтовні рівні самооцінювання закладу загальної середньої освіти щодо дотримання вимоги/правила організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості» (додаток 3 до Положення).
3.10.3.3. Висновок про результати самооцінювання містить підсумкові результати самооцінювання якості освітньої діяльності закладу за окремими напрямами, визначеними у цьому Положенні, із зазначенням:
- досягнень закладу освіти і потреб у вдосконаленні освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
- встановлених рівнів оцінювання якості освітньої діяльності закладу та ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти.
3.10.4. Обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу.
3.10.5. Визначення шляхів вдосконалення освітньої діяльності закладу і вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти.
3.11. Рівнями оцінювання є: перший (високий); другий (достатній);
третій (вимагає покращення); четвертий (низький).
3.12. Результати самооцінювання освітніх та управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти є складовою річного звіту директора закладу.
3.13. Результати самооцінювання освітньої діяльності закладу розглядаються на педагогічній раді та оприлюднюються на сайті закладу.
3.14. Шляхи вдосконалення якості освітньої діяльності закладу визначаються в річному плані роботи закладу на поточний навчальний рік наскрізно/ як план вдосконалення.
3.15. Інформація, отримана під час самооцінювання, може бути використана з метою:
- прийняття відповідних управлінських рішень для вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу;
- визначення пріоритетних напрямів удосконалення освітніх і управлінських процесів закладу;
- аналізу тенденцій в освітній діяльності закладу і коригування річного плану роботи та/або стратегії розвитку закладу (у разі потреби);
- аналізу динаміки оцінювання освітньої діяльності закладу освіти педагогічними працівниками, учнями, батьками (шляхом співставлення результатів опитування учасників освітнього процесу впродовж кількох років).
Додаток 1
до Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти
Ганнопільського ліцею Тульчинської міської ради Вінницької області
КРИТЕРІЇ
самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забез- печення якості освіти
Напрям оцінювання |
Вимога/правило ор- ганізації освітніх і управлінських про- цесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти |
Критерії оцінювання |
Індикатори оцінювання |
Методи збору інфор- мації |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1. Освітнє сере- довище закладу освіти |
1.1. Забезпечення ком- фортних і безпечних умов навчання та праці |
1.1.1. Приміщення і територія закладу освіти є безпечними та комфортними для навчання та праці |
1.1.1.1. Облаштування території закладу та розташування приміщень є безпечними |
1.1.1.1. Спостере- ження, опитування |
1.1.1.2. У закладі освіти забез- печується комфортний по- вітряно-тепловий режим, на- лежне освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотри- мання питного режиму |
1.1.1.2. Спостере- ження, опитування |
|||
1.1.1.3. У закладі освіти забез- печується раціональне викори- стання приміщень і комплекту- вання класів (з урахуванням чи- сельності здобувачів освіти, їх особливих освітніх потреб, площі приміщень) |
1.1.1.3. Вивчення до- кументації, спостере- ження, опитування |
|||
1.1.1.4. У закладі освіти є ро- бочі (персональні робочі) місця для педагогічних працівників та облаштовані місця відпо- чинку для учасників освітнього процесу |
1.1.1.4. Спостере- ження, опитування |
|||
1.1.2. Заклад освіти забезпечений нав- чальними та іншими приміщеннями з відповідним обладна- нням, що необхідні для реалізації освітньої програми |
1.1.2.1. У закладі освіти є приміщення, необхідні для ре- алізації освітньої програми та забезпечення освітнього про- цесу |
1.1.2.1. Спостере- ження, вивчення до- кументації, опиту- вання |
||
1.1.2.2. Частка навчальних кабінетів початкових класів, фізики, хімії, біології, інформа- тики, майстерень/кабінетів тру- дового навчання (обслуговую- чої праці), спортивної та акто- вої зал, інших кабінетів, які обладнані засобами навчання відповідно до вимог законодав- ства та освітньої програми |
1.1.2.2. Спостере- ження, вивчення до- кументації, опиту- вання |
|||
1.1.3. Здобувачі освіти та працівники закладу освіти |
1.1.3.1. У закладі освіти прово- дяться навчання/інструктажі з охорони праці, безпеки жит- |
1.1.3.1. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
|
|
обізнані з вимогами охорони праці, без- пеки життєдіяль- ності, пожежної без- пеки, правилами по- ведінки в умовах надзвичайних ситу- ацій і дотримуються їх |
тєдіяльності, пожежної без- пеки, правил поведінки в умо- вах надзвичайних ситуацій |
|
1.1.3.2. Учасники освітнього процесу дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної без- пеки, правил поведінки |
1.1.3.2. Спостере- ження |
|||
1.1.4. Працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками за- кладу освіти чи рап- тового погіршення їх стану здоров’я і вжи- вають необхідних за- ходів у таких ситу- аціях |
1.1.4.1. У закладі освіти прово- дяться навчання/інструктажі педагогічних працівників з пи- тань надання домедичної допо- моги, реагування на випадки травмування або погіршення самопочуття здобувачів освіти та працівників під час освітнь- ого процесу |
1.1.4.1. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
||
1.1.4.2. У разі нещасного випадку педагогічні працівники та керівництво закладу освіти діють у встановленому законо- давством порядку |
1.1.4.2. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
|||
1.1.5. У закладі освіти створюються умови для харчу- вання здобувачів освіти і працівників |
1.1.5.1. Організація харчування у закладі освіти сприяє фор- муванню культури здорового харчування у здобувачів освіти |
1.1.5.1. Вивчення до- кументації, спостере- ження |
||
1.1.5.2. Частка учасників освітнього процесу, які задово- лені умовами харчування |
1.1.5.2. Опитування |
|||
1.1.6. У закладі освіти створюються умови для безпеч- ного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті |
1.1.6.1. У закладі освіти засто- совуються технічні засоби та інші інструменти контролю за безпечним користуванням ме- режею Інтернет |
1.1.6.1. Спостере- ження, опитування |
||
1.1.6.2. Учасники освітнього процесу поінформовані закла- дом освіти щодо безпечного ви- користання мережі Інтернет |
1.1.6.2. Опитування |
|||
1.1.7. У закладі освіти застосову- ються підходи для адаптації та інтегра- ції здобувачів освіти до освітнього про- цесу, професійної адаптації працівників |
1.1.7.1. У закладі освіти налаго- джено систему роботи з адапта- ції та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу |
1.1.7.1. Опитування |
||
1.1.7.2. Заклад освіти сприяє адаптації педагогічних працівників до професійної діяльності |
1.1.7.2. Опитування |
|||
1.2. Створення освітнь- ого середовища, віль- ного від будь-яких форм насильства та дискримінації |
1.2.1. Заклад освіти планує та реалізує діяльність щодо за- побігання будь-яким проявам дис- кримінації, булінгу в закладі |
1.2.1.1. У закладі освіти розроб- лено план заходів із за- побігання та протидії булінгу |
1.2.1.1. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
|
1.2.1.2. У закладі освіти ре- алізуються заходи із за- побігання проявам дис- кримінації |
1.2.1.2. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
|||
1.2.1.3. Частка здобувачів освіти і педагогічних працівників, які вважають освітнє середовище безпечним і психологічно комфортним |
1.2.1.3. Опитування |
|
|
|
1.2.1.4. Керівництво та педа- гогічні працівники закладу освіти обізнані з ознаками булінгу, іншого насильства та запобігання йому |
1.2.1.4. Опитування |
1.2.1.5. Заклад освіти співпрацює з представниками правоохоронних органів, ін- шими фахівцями з питань за- побігання та протидії булінгу |
1.2.1.5. Опитування та/або вивчення до- кументації |
|||
1.2.2. Правила по- ведінки учасників освітнього процесу в закладі освіти забез- печують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини |
1.2.2.1. У закладі освіти опри- люднені правила поведінки, спрямовані на формування по- зитивної мотивації у поведінці учасників освітнього процесу та реалізацію підходу, заснова- ного на правах людини |
1.2.2.1. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
||
1.2.2.2. Частка учасників освітнього процесу, ознайомле- них із правилами поведінки у закладі освіти |
1.2.2.2. Опитування |
|||
1.2.2.3. Учасники освітнього процесу дотримуються прийня- тих у закладі освіти правил по- ведінки |
1.2.2.3. Спостере- ження, опитування |
|||
1.2.3. Керівник та за- ступники керівника (далі - керівництво) закладу освіти, педа- гогічні працівники протидіють булінгу, іншому насильству, дотримуються по- рядку реагування на їх прояви |
1.2.3.1. З метою запобігання різним проявам насильства (у закладі освіти та/або вдома) здійснюється аналіз причин відсутності здобувачів освіти на заняттях та вживаються відповідні заходи |
1.2.3.1. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
||
1.2.3.2. Заклад освіти реагує на звернення про випадки булінгу |
1.2.3.2. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
|||
1.2.3.3. Психологічна служба закладу освіти (практичний психолог, соціальний педагог) здійснює системну роботу з ви- явлення, реагування та за- побігання булінгу, іншому насильству (діагностування, індивідуальна робота, тренін- гові заняття тощо) |
1.2.3.3. Опитування |
|||
1.2.3.4. Частка здобувачів освіти (в тому числі із соціально-вразливих груп), які в разі потреби отримують у за- кладі освіти психолого- соціальну підтримку |
1.2.3.4. Опитування |
|||
1.2.3.5. Заклад освіти у випадку виявлення фактів булінгу та ін- шого насильства повідомляє органи та служби у справах дітей, правоохоронні органи |
1.2.3.5. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
|||
1.3. Формування інклюзивного, розви- вального та мотивую- чого до навчання освітнього простору |
1.3.1. Приміщення та територія закладу освіти облаштову- ються з урахуванням |
1.3.1.1. У закладі освіти забез- печується архітектурна доступ- ність території та будівлі |
1.3.1.1. Спостере- ження |
|
1.3.1.2. У закладі освіти приміщення (туалети, їдальня, |
1.3.1.2. Спостере- ження, опитування |
|
|
принципів універ- сального дизайну та/або розумного пристосування |
облаштування коридорів, нав- чальних кабінетів тощо) і тери- торія (доріжки, ігрові та спор- тивні майданчики тощо) адап- товані до використання всіма учасниками освітнього процесу |
|
1.3.1.3. У закладі освіти наявні та використовуються ресурсна кімната, дидактичні засоби для осіб з особливими освітніми потребами (у разі наявності здобувачів освіти з особливими освітніми потребами) |
1.3.1.3. Спостере- ження, опитування |
|||
1.3.2. У закладі освіти застосову- ються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (у разі потреби) |
1.3.2.1. Заклад освіти забезпече- ний асистентом вчителя, прак- тичним психологом, вчителем- дефектологом, іншими фахівцями для реалізації інклю- зивного навчання |
1.3.2.1. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
||
1.3.2.2. У закладі освіти забез- печується корекційна спрямо- ваність освітнього процесу |
1.3.2.2. Спостере- ження, опитування |
|||
1.3.2.3. Педагогічні працівники застосовують форми, методи, прийоми роботи з дітьми з особливими освітніми потре- бами |
1.3.2.3. Спостере- ження |
|||
1.3.2.4. У закладі освіти налаго- джено співпрацю педагогічних працівників з питань навчання дітей з особливими освітніми потребами (створення команди психолого-педагогічного су- проводу, розроблення індивіду- альної програми розвитку тощо) |
1.3.2.4. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
|||
1.3.3. Заклад освіти взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклю- зивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здо- буття освіти (у разі наявності здобувачів освіти з особливими освітніми потребами) |
1.3.3.1. У закладі освіти індивідуальна програма ро- звитку розроблена за участі батьків та створені умови для залучення асистента дитини в освітній процес |
1.3.3.1. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
||
1.3.3.2. Заклад освіти співпрацює з інклюзивно-ре- сурсним центром щодо психо- лого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами |
1.3.3.2. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
|||
1.3.4. Освітнє середо- вище мотивує здобу- вачів освіти до ово- лодіння ключовими компетентностями та наскрізними вмін- нями, ведення здоро- вого способу життя |
1.3.4.1. У закладі освіти форму- ються навички здорового спо- собу життя (харчування, гігієна, фізична активність тощо) та екологічно доцільної поведінки у здобувачів освіти |
1.3.4.1. Спостере- ження |
||
1.3.4.2. Простір закладу освіти, обладнання, засоби навчання сприяють формуванню клю- чових компетентностей та наскрізних умінь здобувачів освіти |
1.3.4.2. Спостере- ження, опитування |
|
|
1.3.5. У закладі освіти створено простір інфор- маційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учас- ників освітнього про- цесу (бібліотека, ін- формаційно-ресурс- ний центр тощо) |
1.3.5.1. Простір і ресурси бібліотеки / інформаційно-ре- сурсного центру використову- ються для індивідуальної, гру- пової, проектної та іншої ро- боти у рамках освітнього про- цесу, різних форм комунікації учасників освітнього процесу |
1.3.5.1. Спостере- ження, опитування |
1.3.5.2. Ресурси бібліотеки / ін- формаційно-ресурсного центру використовуються для фор- мування інформаційно-ко- мунікаційної компетентності здобувачів освіти |
1.3.5.2. Опитування |
|||
2. Система оцінювання здо- бувачів освіти |
2.1. Наявність відкри- тої, прозорої і зро- зумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчаль- них досягнень |
2.1.1. Здобувачі освіти отримують від педагогічних працівників інфор- мацію про критерії, правила та проце- дури оцінювання навчальних досяг- нень |
2.1.1.1. У закладі оприлюднено критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досяг- нень |
2.1.1.1. Вивчення до- кументації, спостере- ження, опитування |
2.1.1.2. Частка здобувачів освіти, які в закладі освіти от- римують інформацію про кри- терії, правила і процедури оцінювання навчальних досяг- нень |
2.1.1.2. Опитування |
|||
2.1.2. Система оцінювання в закладі освіти сприяє ре- алізації компетент- нісного підходу до навчання |
2.1.2.1. Частка педагогічних працівників, які застосовують систему оцінювання, спрямо- вану на реалізацію компетент- нісного підходу |
2.1.2.1. Спостере- ження |
||
2.1.3. Здобувачі освіти вважають оцінювання резуль- татів навчання спра- ведливим і об’єктив- ним |
2.1.3.1. Частка здобувачів освіти, які вважають оцінювання результатів їх нав- чання у закладі освіти справед- ливим і об’єктивним |
2.1.3.1. Опитування |
||
2.2. Застосування внутрішнього моніто- рингу, що передбачає систематичне відсте- ження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти |
2.2.1. У закладі освіти здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти |
2.2.1.1. У закладі освіти систе- матично проводяться моніто- ринги результатів навчання здобувачів освіти |
2.2.1.1. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
|
2.2.1.2. За результатами моніто- рингів здійснюється аналіз ре- зультатів навчання здобувачів освіти, приймаються рішення щодо їх коригування |
2.2.1.2. Опитування |
|||
2.2.2. У закладі освіти впровад- жується система фор- мувального оцінювання |
2.2.2.1. Педагогічні працівники за допомогою оцінювання від- стежують особистісний поступ здобувачів освіти, формують у них позитивну самооцінку, від- значають досягнення, підтри- мують бажання навчатися, за- побігають побоюванням поми- литися |
2.2.2.1. Спостере- ження, опитування |
||
2.3. Спрямованість си- стеми оцінювання на формування у здобу- вачів освіти відповідальності за ре- |
2.3.1. Заклад освіти сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального став- лення до результатів навчання |
2.3.1.1. Педагогічні працівників надають здобувачам освіти необхідну допомогу в навчаль- ній діяльності |
2.3.1.1. Опитування |
|
2.3.1.2. Частка здобувачів освіти, які відповідально став- ляться до процесу навчання, |
2.3.1.1. Опитування |
|
зультати свого нав- чання, здатності до са- мооцінювання |
|
оволодіння освітньою програ- мою |
|
2.3.2. Заклад освіти забезпечує само- оцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти |
2.3.2.1. Педагогічні працівники в системі оцінювання навчаль- них досягнень використовують прийоми самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти |
2.3.2.1. Спостере- ження, опитування |
||
3. Педагогічна діяльність педа- гогічних працівників за- кладу освіти |
3.1. Ефективність пла- нування педагогічними працівниками своєї діяльності, викори- стання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою фор- мування ключових компетентностей здо- бувачів освіти |
3.1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її резуль- тативність |
3.1.1.1. Частка педагогічних працівників, які використову- ють календарно-тематичне пла- нування, що відповідає освітній програмі закладу освіти та ко- регують у разі потреби |
3.1.1.1. Спостере- ження, опитування |
3.1.2. Педагогічні працівники застосо- вують освітні техно- логії, спрямовані на формування клю- чових компетентно- стей і наскрізних умінь здобувачів освіти |
3.1.2.1. Частка педагогічних працівників, які використову- ють освітні технології, спрямо- вані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетент- ностями та наскрізними вмін- нями |
3.1.2.1. Спостере- ження |
||
3.1.3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби) |
3.1.3.1. Педагогічні працівники беруть участь у розробленні індивідуальних освітніх траєкторій (складають зав- дання, перевіряють роботи, надають консультації, прово- дять оцінювання навчальних досягнень тощо) та відсте- жують їх результативність |
3.1.3.1. Опитування, вивчення документа- ції |
||
3.1.4. Педагогічні працівники створю- ють та/або викори- стовують освітні ре- сурси (електронні презентації, відеома- теріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо) |
3.1.4.1. Частка педагогічних працівників, які створюють та використовують власні освітні ресурси, мають публікації про- фесійної тематики та оприлюд- нені методичні розробки |
3.1.4.1. Опитування |
||
3.1.5. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспіль- них цінностей у здо- бувачів освіти у про- цесі їх навчання, ви- ховання та розвитку |
3.1.5.1. Учителі, які використо- вують зміст предмету (курсу), інтегрованих змістових ліній для формування суспільних цінностей |
3.1.5.1. Спостере- ження |
||
3.1.6. Педагогічні працівники викори- стовують інфор- маційно-ко- мунікаційні техно- логії в освітньому процесі |
3.1.6.1. Частка педагогічних працівників, які застосовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі |
3.1.6.1. Спостере- ження |
||
3.2. Постійне підви- щення професійного рівня і педагогічної майстерності педа- гогічних працівників |
3.2.1. Педагогічні працівники забезпе- чують власний про- фесійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому |
3.2.1.1. Частка педагогічних працівників закладу освіти, які обирають різні види, форми і напрямки підвищення рівня своєї педагогічної майстерності |
3.2.1.1. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
|
|
числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами |
|
|
3.2.2. Педагогічні працівники здійснюють інно- ваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залуча- ються до роботи як освітні експерти |
3.2.2.1. Педагогічні працівники беруть участь в інноваційній роботі (розроблення/адаптація, впровадження освітніх техно- логій, експериментальна ро- бота), ініціюють та/або реалізу- ють освітні проекти |
3.2.2.1. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
||
3.2.2.2. Педагогічні працівники здійснюють експертну діяль- ність в сфері загальної се- редньої освіти |
3.2.2.2. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
|||
3.3. Налагодження співпраці зі здобува- чами освіти, їх бать- ками, працівниками за- кладу освіти |
3.3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства |
3.3.1.1. Частка здобувачів освіти, які вважають, що їх думка має значення (вислухо- вується, враховується) в освітньому процесі |
3.3.1.1. Опитування |
|
3.3.1.2. Частка педагогічних працівників, які використову- ють форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти із застосуванням особистісно орієнтованого підходу |
3.3.1.2. Спостере- ження |
|||
3.3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з бать- ками здобувачів освіти з питань ор- ганізації освітнього процесу, забезпечу- ють постійний зво- ротній зв’язок |
3.3.2.1. У закладі освіти налаго- джена конструктивна ко- мунікація педагогічних працівників із батьками здобу- вачів освіти в різних формах |
3.3.2.1. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
||
3.3.3 У закладі освіти існує практика педа- гогічного настав- ництва, взаємонав- чання та інших форм професійної співпраці |
3.3.3.1. Педагогічні працівники надають методичну підтримку колегам, обмінюються до- свідом (консультації, навчальні семінари, майстер-класи, кон- ференції, взаємовідвідування занять, наставництво, публікації тощо) |
3.3.3.1. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
||
3.4. Організація педа- гогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах ака- демічної доброчесності |
3.4.1. Педагогічні працівники під час провадження педа- гогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються акаде- мічної доброчесності |
3.4.1.1. Педагогічні працівники діють на засадах академічної доброчесності |
3.4.1.1. Спостере- ження, опитування |
|
3.4.2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню акаде- мічної доброчесності здобувачами освіти |
3.4.2.1. Частка педагогічних працівників, які інформують здобувачів освіти про правила дотримання академічної добро- чесності |
3.4.2.1. Спостере- ження, опитування |
||
4. Управлінські процеси закладу освіти |
4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг |
4.1.1. У закладі освіти затверджено стратегію його ро- звитку, спрямовану |
4.1.1.1. Стратегія розвитку за- кладу освіти відповідає особли- востям і умовам його діяль- ності (тип закладу, мова нав- |
4.1.1.1. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
|
виконання поставле- них цілей і завдань |
на підвищення якості освітньої діяльності |
чання, територія обслуго- вування, формування контингенту здо- бувачів освіти, обсяг та дже- рела фінансування тощо), пе- редбачає заходи з підвищення якості освітньої діяльності |
|
4.1.2. У закладі освіти річне пла- нування та відсте- ження його результа- тивності здійснюються відповідно до стра- тегії його розвитку |
4.1.2.1. Річний план роботи за- кладу освіти реалізує стратегію його розвитку |
4.1.2.1. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
||
4.1.2.2. Учасники освітнього процесу залучаються до ро- зроблення річного плану ро- боти закладу освіти |
4.1.2.2. Опитування |
|||
4.1.2.3. Керівник та органи управління закладу освіти аналізують реалізацію річного плану роботи та у разі потреби коригують його |
4.1.2.3. Вивчення до- кументації |
|||
4.1.2.4. Діяльність педагогічної ради закладу освіти спрямо- вується на реалізацію річного плану роботи та стратегію ро- звитку закладу |
4.1.2.4. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
|||
4.1.3. У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпе- чення якості освіти |
4.1.3.1. Заклад освіти розробляє та оприлюднює документ, що визначає стратегію (політику) і процедури забезпечення якості освіти |
4.1.3.1. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
||
4.1.3.2. У закладі освіти здійснюється періодичне (не рідше одного разу на рік) само оцінювання якості освітньої діяльності відповідно до ро- зроблених або адаптованих у закладі процедур |
4.1.3.2. Вивчення до- кументації |
|||
4.1.3.3. Учасники освітнього процесу залучаються до само- оцінювання якості освітньої діяльності |
4.1.3.3. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
|||
4.1.4. Керівництво за- кладу освіти планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання |
4.1.4.1. Керівництво закладу освіти вживає заходів для ство- рення належних умов діяль- ності закладу (зокрема, вивчає стан матеріально-технічної бази, планує її розвиток, звер- тається із відповідними клопо- таннями до засновника, здійснює проектну діяльність тощо) |
4.1.4.1. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
||
4.2. Формування відно- син довіри, прозорості, дотримання етичних норм |
4.2.1. Керівництво за- кладу освіти сприяє створенню психо- логічно комфортного середовища, яке за- безпечує конструк- тивну взаємодію здо- бувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників |
4.2.1.1. Частка учасників освітнього процесу, які задово- лені загальним психологічним кліматом у закладі освіти і діями керівництва щодо фор- мування відносин довіри та конструктивної співпраці між ними |
4.2.1.1. Опитування |
|
4.2.1.2. У закладі освіти забез- печується доступ учасників |
4.2.1.2. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
|
|
закладу освіти та взаємну довіру |
освітнього процесу, представ- ників місцевої громади до спілкування із керівництвом (особистий прийом, звернення, використання сучасних засобів комунікації тощо) |
|
4.2.1.3. Керівництво закладу вчасно розглядає звернення учасників освітнього процесу та вживає відповідних заходів реагування |
4.2.1.3. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
|||
4.2.2. Заклад освіти оприлюднює інфор- мацію про свою діяльність на відкри- тих загальнодоступ- них ресурсах |
4.2.2.1. Заклад освіти забезпе- чує змістовне наповнення та вчасне оновлення інформацій- них ресурсів закладу (інфор- маційні стенди, сайт закладу освіти/інформація на сайті зас- новника, сторінки у соціальних мережах тощо) |
4.2.2.1. Спостере- ження, опитування |
||
4.3. Ефективність кад- рової політики та за- безпечення можливо- стей для професійного розвитку педагогічних працівників |
4.3.1. Керівник за- кладу освіти формує штат закладу, залуча- ючи кваліфікованих педагогічних та ін- ших працівників відповідно до штат- ного розпису та освітньої програми |
4.3.1.1. У закладі освіти уком- плектовано кадровий склад (на- явність/відсутність вакансій) |
4.3.1.1. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
|
4.3.1.2. Частка педагогічних працівників закладу освіти, які працюють за фахом (мають відповідну освіту та/або професійну кваліфікацію) |
4.3.1.2. Вивчення до- кументації |
|||
4.3.2. Керівництво за- кладу освіти мотивує педагогічних працівників до підви- щення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інно- ваційної освітньої діяльності |
4.3.2.1. Керівництво закладу освіти застосовує заходи ма- теріального та морального за- охочення до педагогічних працівників |
4.3.2.1. Опитування |
||
4.3.3. Керівництво за- кладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педа- гогічних працівників |
4.3.3.1. Керівництво закладу освіти створює умови для постійного підвищення кваліфікації, чергової та поза- чергової атестації, добровільної сертифікації педагогічних працівників |
4.3.3.1. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
||
4.3.3.2. Частка педагогічних працівників, які вважають, що керівництво закладу освіти сприяє їхньому професійному розвиткові |
4.3.3.2. Опитування |
|||
4.4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцен- тризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктив- ної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою гро- мадою |
4.4.1. У закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу |
4.4.1.1. Частка учасників освітнього процесу, які вважа- ють, що їхні права в закладі освіти не порушуються |
4.4.1.1. Опитування |
|
4.4.2. Управлінські рішення прийма- ються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу |
4.4.2.1. Частка учасників освітнього процесу, які вважа- ють, що їхні пропозиції врахо- вуються під час прийняття управлінських рішень |
4.4.2.1. Опитування |
|
|
4.4.3. Керівництво за- кладу освіти створює умови для розвитку громадського са- моврядування |
4.4.3.1. Керівництво сприяє участі громадського самовряду- вання у вирішенні питань щодо діяльності закладу освіти |
4.4.3.1. Опитування |
4.4.4. Керівництво за- кладу освіти сприяє виявленню громадсь- кої активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади |
4.4.4.1. Керівництво закладу підтримує освітні та громадські ініціативи учасників освітнього процесу, які спрямовані на ста- лий розвиток закладу освіти та участь у житті місцевої гро- мади (культурні, спортивні, екологічні проекти, заходи тощо) |
4.4.4.1. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
||
4.4.5. Режим роботи закладу освіти та роз- клад занять врахову- ють вікові особли- вості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам |
4.4.5.1. Режим роботи закладу освіти враховує потреби учас- ників освітнього процесу, особ- ливості діяльності закладу |
4.4.5.1. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
||
4.4.5.2. У розкладі навчальних занять забезпечено розподіл навчального навантаження з урахуванням вікових особливо- стей здобувачів освіти |
4.4.5.2. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
|||
4.4.5.3. Розклад навчальних за- нять у закладі освіти сформова- ний відповідно до освітньої програми |
4.4.5.3. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
|||
4.4.6. У закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти |
4.4.6.1. Керівництво закладу освіти забезпечує розроблення та затвердження індивідуаль- них навчальних планів, викори- стання форм організації освітнього процесу відповідно до потреб здобувачів освіти |
4.4.6.1. Вивчення до- кументації |
||
4.5. Формування та за- безпечення реалізації політики академічної доброчесності |
4.5.1. Заклад освіти впроваджує політику академічної добро- чесності |
4.5.1.1. Керівництво закладу освіти забезпечує реалізацію заходів щодо формування ака- демічної доброчесності та про- тидіє фактам її порушення |
4.5.1.1. Вивчення до- кументації, опиту- вання |
|
4.5.1.2. Частка здобувачів освіти і педагогічних працівників, які поінформовані щодо дотримання академічної доброчесності |
4.5.1.2. Опитування |
|||
4.5.2. Керівництво за- кладу освіти сприяє формуванню в учас- ників освітнього про- цесу негативного ставлення до коруп- ції |
4.5.2.1. Керівництво закладу освіти забезпечує проведення освітніх та інформаційних за- ходів, спрямованих на фор- мування в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції |