ЗМІСТ

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.       Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти Ганнопільського ліцею Тульчинської міської ради Вінницької області розроблено відповідно до вимог Законів України «Про освіту» (ч.3 статті 41. Система забезпечення якості освіти), «Про повну загальну середню освіту», розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», «Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти», затверджених наказом МОН України від 30.11.2020 року №1480 та рекомендацій Державної служби якості освіти України щодо побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти (Абетка для директора).

1.2.  Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти визначає порядок розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти та вивчення й оцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти Ганнопільського ліцею Тульчинської міської ради Вінницької області

1.3.  До розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу за- лучаються усі учасники освітнього процесу  Ганнопільського ліцею Тульчинської міської ради Вінницької області

1.4.  Внутрішня система забезпечення якості освіти закладу ґрунтується на таких цінностях:

-        гідність;

-        рівність;

-        справедливість;

-        турбота;

-        чесність;

-        довіра.

1.5.    При розбудові внутрішньої системи забезпечення якості освіти заклад спирається на такі принципи:

-        дитиноцентризм;

-        автономія закладу освіти;

-        цілісність системи управління якістю;

-        постійне вдосконалення;

-        вплив зовнішніх чинників;

-        гнучкість і адаптивність.

1.6.  Метою розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

-        гарантування якості освіти;

-        формування довіри громади до закладу освіти;

-        постійне та послідовне підвищення якості освіти.

1.7.  Завданням внутрішньої системи забезпечення якості освіти є забезпечення якості освітньої діяльності та освіти, стабільного виконання вимог чинного законодавства в сфері загальної середньої освіти, державних та галузевих стандартів освіти.

1.8.  Внутрішня система забезпечення якості освіти включає такі основні скла- дові:

-        стратегію (політики) та процедури забезпечення якості освіти;

-        систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

-        оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

-        оприлюднені   критерії,    правила   і   процедури                         оцінювання               педагогічної діяльності педагогічних працівників;

-        оприлюднені   критерії   правила   і   процедури   оцінювання                         управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

-        забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

-        створення відповідного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

1.9.    Складові системи утворюють чотири напрями внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу:

-        освітнє середовище;

-        система оцінювання освітньої діяльності учнів;

-        система педагогічної діяльності;

-        система управлінської діяльності.

1.10.   При визначенні компонентів (вимог) внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу враховуються:

-        цілі та пріоритети розвитку закладу, визначені Стратегією розвитку закладу;

-        тип закладу, місцезнаходження та умови діяльності;

-        освітня програма закладу.

1.11.  Колегіальним органом управління закладом освіти, який визначає систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти закладу, є педагогічна рада.

1.12.      Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти схвалюється рішенням педагогічної ради, затверджується та вводиться в дію наказом директора закладу.

1.13.     Зміни до Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти вносяться рішенням педагогічної ради.

1.14.      Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти поширюється на усіх учасників освітнього процесу  Ганнопільського  ліцею Тульчинської міської ради Вінницької області.

ІІ. СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЯКОСТІ ОСВІТИ ЗАКЛАДУ

2.1.  Стратегія (політики) та процедури забезпечення якості освіти

2.1.1.  Забезпечення якості освіти є багатоплановим процесом і передбачає:

-        наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, навчально-методичних тощо);

-        організацію освітнього процесу, яка найбільш адекватно відповідає сучасним тенденціям розвитку національної освіти;

-        моніторинг освітньої та виховної діяльності;

-        якість підготовки педагогічних працівників на всіх рівнях;

-        надання якісної освіти здобувачам освіти усіма педагогічними працівниками, відповідальності кожного педагогічного працівника за якість освітніх послуг та відповідальність кожного учня за результати свого навчання.

2.1.2.  Стратегія (політики) та процедури забезпечення якості освіти базуються на таких принципах:

-        принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;

-        принцип цілісності, який вимагає єдності впливу освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;

-        принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;

-        принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу інформації про результативність освітньої діяльності;

-        принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

2.1.3.  Основні завдання стратегії та процедур забезпечення якості освіти:

-        новий зміст освітньої діяльності;

-        педагогіка партнерства;

-        орієнтація на здобувача освіти;

-        сучасне освітнє середовище;

-        виховання на цінностях.

2.1.4.    Система внутрішнього забезпечення якості освіти враховує специфіку діяльності закладу та включає в себе такі основні політики і процедури вивчення та оцінювання якості освітньої діяльності:

-        система внутрішніх і зовнішніх моніторингів якості освітньої діяльності та якості освіти;

-        самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти;

-        система оцінювання навчальних досягнень учнів;

-        професійне зростання керівних та педагогічних працівників;

-        забезпечення публічності інформації про діяльність закладу освіти;

-        забезпечення     академічної     доброчесності    у                          діяльності       педагогічних працівників та учнів;

-        запобігання та протидія булінгу (цькуванню).

2.1.5.     Для вивчення якості освітньої діяльності та якості освіти закладу використовуються такі методи збору інформації та інструменти:

2.1.5.1.  Опитування.

-        Анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків).

-        Інтерв’ю   з   педагогічними    працівниками,                  представниками      учнівського самоврядування.

-        Фокус-групи      (з      батьками,      учнями,                           представниками    учнівського самоврядування, педагогами).

2.1.5.2.  Вивчення документації.

-        Освітня програма, Річний план роботи закладу, протоколи засідань педагогічної ради, накази керівника з основної діяльності та кадрових питань, штатний розпис, статистичні звіти, класні журнали тощо.

2.1.5.3.  Спостереження.

-        За освітнім середовищем закладу.

-        За проведенням навчальних занять.

2.1.5.4.  Внутрішній моніторинг якості освіти.

Механізм підготовки та проведення моніторингу в закладі визначається Порядком проведення моніторингу якості освіти, затвердженого наказом МОН України від 16 січня 2020 року №54 та Порядком проведення внутрішнього моніторингу якості освіти закладу. Для проведення моніторингу обов’язковим є розроблення його програми та оприлюднення результатів на веб-сайті закладу.

Завдання внутрішнього моніторингу:

-          здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у закладі;

-          створення   власної   системи    неперервного    і   тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;

-          аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання;

-          створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти та педагогів;

-          прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.

Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.

Об’єктами (напрямами) моніторингу якості освіти є:

-          знеособлена інформація про учасників освітнього процесу;

-          результати навчання та розвитку здобувачів освіти, формування їх компетентностей;

-          педагогічна діяльність (проведення навчальних занять, підвищення кваліфікації педагогічних працівників);

-          освітнє середовище (санітарно-гігієнічні умови, стан забезпечення навчальних приміщень, безпека спортивних та ігрових майданчиків, робота їдальні, вплив середовища на навчальну діяльність тощо);

-          освітні та управлінські процеси в закладі освіти;

-          умови здійснення освітньої та управлінської діяльності (матеріально-технічні, санітарно-гігієнічні, нормативно-правові, кадрові, фінансові, навчально-методичні тощо);

-          результати запровадження освітніх змін, інновацій;

-          стан організації освітнього процесу в закладі освіти.

Критерії моніторингу:

-        об’єктивність   (створення   рівних   умов   для   всіх                          учасників     освітнього процесу);

-        систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);

-        відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;

-        надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

-        гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Періодичність проведення моніторингу за напрямами визначається згідно Порядку проведення внутрішнього моніторингу якості освіти закладу.

2.1.6.  Політики    і    процедури    забезпечення    якості    освіти    повинні бути об’єктивними, відкритими, інформаційними та прозорими.

2.2.  Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

2.2.1.         Система та механізми забезпечення академічної доброчесності визначається Положенням про академічну доброчесність учасників освітнього процесу Ганнопільського ліцею.

2.2.2.   Метою системи забезпечення академічної доброчесності є формування в закладі системи демократичних відносин між учасниками освітнього процесу на основі сукупності етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

2.2.3.       Дотримання   академічної   доброчесності            педагогічними працівниками передбачає:

-        посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

-        дотримання норм законодавства про авторське право та суміжні права;

-        надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;

-        контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

-        об’єктивне оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.

2.2.4.  Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

-        самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб та можливостей);

-        посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

-        дотримання норм законодавства про авторське право та суміжні права;

-        надання достовірної інформації про результати власної навчальної (творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

2.2.5.  Порушенням академічної доброчесності вважається:

-        академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та /або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

-        самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів;

-        фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

-        фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

-        списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

-        обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

-        хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

-        необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

2.2.6.    За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу можуть бути притягнені до такого виду академічної відповідальності:

-        відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання або кваліфікаційної категорії;

-        позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

2.2.7.   За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такого виду академічної відповідальності:

-        повторне проходження оцінювання (самостійна, контрольна робота тощо);

-        повторне   проходження   відповідного    освітнього                   компонента      освітньої програми.

2.2.8.      Види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначені Положенням про академічну доброчесність учасників освітнього процесу закладу.

2.2.9.  Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення академічної доброчесності, має такі права:

-        ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

-        особисто або через представника надавати усні або письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідження доказів порушення академічної доброчесності;

-        знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

-        оскаржувати рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

2.2.10. Процедурою отримання інформації про дотримання учасниками освітнього процесу академічної доброчесності є внутрішній моніторинг.

2.3.        Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

2.3.1.      Система    оцінювання    здобувачів   освіти    в   закладі            здійснюється                  за наступними вимогами:

-        визначення наявності відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень;

-        застосування   внутрішнього   моніторингу,   що                         передбачає        систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти;

-        спрямованість системи оцінювання на формування в учнів відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання.

2.3.2.  Оцінювання здобувачів освіти закладу ґрунтується на позитивному підході, що передбачає врахування рівня досягнень учнів, оцінювання не лише результату навчання, але й процесу навчання, індивідуального поступу кожного учня.

2.3.3.  Система оцінювання навчальних досягнень учнів закладу:

-        має у своїй основі чіткі і зрозумілі вимоги до навчальних результатів;

-        дозволяє гарантовано досягти і перевищити ці результати;

-        заохочує учнів апробувати різні моделі досягнення результату без ризику отримання негативної оцінки;

-        розвиває в учнів упевненість у своїх здібностях і можливостях;

-        використовує самооцінювання і взаємооцінювання як важливий елемент навчальної діяльності.

2.3.4.   Критерії, правила і процедури оцінювання учнів закладу визначаються на основі положень, відповідних наказів МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти та адаптуються до умов роботи закладу.

2.3.5.  Критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень з кожного предмету оприлюднено на офіційному сайті закладу.

2.3.6.      Критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень з кожного предмету під час здійснення освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання оприлюднено на офіційному сайті закладу.

2.3.7.    Учителі систематично (на початку навчального року, перед початком вивчення теми, виконанням певного виду роботи) інформують учнів про розроблені критерії оцінювання. Інформація про критерії оцінювання може бути донесена у різних формах: в усній формі, шляхом розміщення на інформаційному стенді у класі, через інтерактивну інтернет-платформу, електронну пошту, інші види комунікації.

2.3.8.    Основним індикатором вимірювання результатів освітньої діяльності учнів закладу є їхні навчальні досягнення.

2.3.9.  Результатами освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу є знання, уміння, навички та сформовані компетентності учнів, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

2.3.10.  Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок які оцінюються, та показником оцінки в балах.

2.3.11.  Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

-        контролююча – визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу учителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

-        навчальна – сприяє повторення, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

-        діагностико-коригувальна – з’ясовує причини утруднень, які виникають в учня/ учениці в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

-        стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;

-        виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

2.3.12.   Учитель може застосовувати наступні способи оцінювання навчальних досягнень учнів:

-        усне опитування;

-        письмова самостійна, контрольна робота (тестова, комбінована, із закритими відповідями, із відкритими відповідями тощо);

-        контрольні нормативи;

-        лабораторні та практичні роботи (дослідження), практикуми;

-        комп’ютерне тестування;

-        захист проєктів;

-        аналіз портфоліо;

-        державна підсумкова атестація учнів 4-х, 9-х, 11-х класів (у формі ЗНО).

2.3.13.  При виконанні обов’язкового виду роботи учитель розробляє критерії, які ґрунтуються на критеріях, затверджених МОН, а також враховують особливості вивчення теми (обсяг годин на вивчення, кількість обов’язкових робіт), освітню програму закладу, компетентнісний підхід до викладання предмету, організаційну форму проведення навчального заняття) та залучає до їх розробки здобувачів освіти. Розроблені вчителем критерії оцінювання не потребують затвердження керівництвом закладу освіти.

2.3.14.  При оцінюванні навчальних досягнень здобувачів освіти враховуються:

-        характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

-        якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

-        сформованість предметних умінь і навичок, ключових компетентностей;

-        рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки;

-        досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);

-        самостійність оціночних суджень.

2.3.15.  Впроваджуючи компетентнісний підхід оцінювання навчальних досягнень, вчитель оцінює:

-        вміння розв’язувати проблеми і приймати рішення;

-        уміння, які визначають здатність працювати в команді;

-        рівень розуміння, а не відтворення фрагментів інформації;

-        уміння слухати, розв’язувати конфлікти, вирішувати дискусійні питання і проблеми;

-        уміння застосовувати знання в реальних життєвих ситуаціях.

2.3.16.  Учитель застосовує такі види оцінювання навчальних досягнень учнів:

-        поточне (на кожному навчальному занятті);

-        формувальне (на кожному навчальному занятті);

-        тематичне (в кінці вивчення кожної теми або декількох тем);

-        підсумкове (семестрове, річне).

2.3.17.  Для оцінювання процесу навчання здобувачів освіти учителі застосовують формувальне оцінювання, яке:

-        націлене на визначення індивідуальних досягнень кожного учня;

-        не передбачає порівняння навчальних досягнень різних учнів;

-        широко використовує описове оцінювання;

-        застосовує зрозумілі критерії оцінювання, за якими оцінюють учня, він стає свідомим учасником процесу оцінювання і навчання;

-        забезпечує зворотний зв’язок – отримання інформації про те, чого учні навчилися, а також про те, як учитель реалізував поставлені навчальні цілі;

-        визначає вектор навчання: виконавши завдання, учні дізнаються, якого рівня вони наразі досягли і в якому напрямку їм потрібно рухатися далі.

2.3.18.       Впровадження формувального оцінювання при оцінюванні процесу навчання здобувачів освіти передбачає застосування учителем під час проведення навчального заняття таких прийомів:

-        надання учневі часу на обдумування відповіді;

-        супровід відповіді учня уточнювальними запитаннями;

-        забезпечення зворотного зв’язку щодо якості виконання завдання;

-        спрямування оцінювання навчальних досягнень на індивідуальний поступ учня;

-        використання методики самооцінювання та ваємооцінювання на основі попередньо розроблених критеріїв;

-        відзначення досягнень учнів, підтримка їх бажання навчатися.

2.3.19.   Зміст критеріїв формувального оцінювання учитель виробляє спільно з учнями до кожної окремої ситуації.

2.3.20.    Система оцінювання навчальних досягнень учнів перебуває в системі внутрішніх моніторингових досліджень, які здійснює адміністрація закладу.

2.3.20.1.  Основною метою внутрішнього моніторингу навчальних досягнень учнів закладу є виявлення об’єктивного та раціонального підходу до оцінювання навчальних досягнень учнів з боку вчителя, простеження системності в оцінюванні учнів, динаміки їх навчальних досягнень.

2.3.20.2.    Для моніторингу системи оцінювання навчальних досягнень учнів у закладі використовуються такі основні джерела:

-результати моніторингів навчальних досягнень учнів (зовнішніх або внутрішніх) у вигляді стандартизованих тестів або інших форм завдань, розроблених учителем або членами адміністрації (у ході підготовки моніторингу допускається використання завдань ЗНО, моніторингів PISA, TIMSS тощо);

-        результати ДПА у початковій, базовій та старшій школі (Державна підсумкова атестація здобувачів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Положення про Державну підсумкову атестацію);

-        підсумкове оцінювання учнів (за підсумками семестру, навчального року).

2.3.20.4.       Можливими способами отримання інформації за результатами моніторингових досліджень, що стосуються системи оцінювання навчальних досягнень учнів, є:

-        порівняльний аналіз навчальних досягнень за результатами семестрового оцінювання та результатами моніторингу;

-        порівняльний   аналіз   навчальних   досягнень   за                          результатами             ДПА            та підсумковим оцінюванням з навчального предмету;

-        аналіз   середнього   балу класів   за   підсумками             семестрового                       і     річного оцінювання;

-        порівняльний аналіз середнього балу навчальних досягнень учнів з окремих предметів;

-        порівняльний аналіз підсумкового оцінювання за результатами семестрового і річного оцінювання з навчальних предметів;

-        порівняльний   аналіз   підсумкового   оцінювання   між                          класами                         на                   одній паралелі;

-        порівняльний аналіз підсумкового оцінювання з результатами попередніх навчальних років;

2.3.20.5.            Результати моніторингових досліджень узагальнюються у формі

таблиць, діаграм, гістограм, висновків та аналітичних довідок.

2.3.20.6.            Результати аналізу моніторингових досліджень розглядаються на засіданнях педагогічної ради, наради при директорі, методичної ради, методичних об’єднань, атестаційної комісії.

2.3.20.7.            За результатами прийнятих рішень на основі проведених моніторингів приймаються рішення про вдосконалення освітньої діяльності.

2.4.                Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності

педагогічних працівників

2.4.1.      Критерії, правила та процедури оцінювання педагогічної діяльності працівників закладу визначаються на основі положень наказу МОН України від 09.01.2019 року №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» (Додаток. Критерії, індикатори оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти).

2.4.2.      Індикатори оцінювання та методи збору інформації для критеріїв оцінювання визначаються відповідно додатка 2 до цього Положення. Узагальнена таблиця критеріїв, індикаторів та інструментарію для самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

2.4.3.   Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників відбувається на основі вимог/правил:

-        ефективне планування та прогнозування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх технологій, форм організації освітнього процесу та підходів до оцінювання навчальних досягнень із метою формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти;

-        постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників;

-        налагодження партнерських взаємовідносин із здобувачами освіти, їх батьками та іншими законними представниками, працівниками закладу освіти;

-        організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

2.4.4.    Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію, сертифікацію, підвищення кваліфікації.

2.4.5.   Атестація педагогічних працівників здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН України від 06.10.2010 року №930 зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 20.12.2011 року №1473, наказом МОН України від 08.08.2013 року №1135. Атестація педагогічних працівників передбачає забезпечення розгляд матеріалів з досвіду та системи роботи вчителя,

вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж міжатестаційного періоду.

2.4.6.  Сертифікація педагогічних працівників здійснюється відповідно Положення про сертифікацію педагогічних працівників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1190 зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 року № 1094, та передбачає зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь щодо застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи. Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах, виключно за його ініціативою.

2.4.7.   Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладу освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту», «Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року№ 800 зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року

№1133, «Положення про порядок підвищення кваліфікації педагогічних працівників комунального закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №22 Вінницької міської ради», затвердженого наказом керівника від 28.12.2019 року

№468 зі змінами, внесеними наказом від 31.08.2020 р. №179.

2.4.8.   Метою підвищення кваліфікації педагогічних працівників є їх професійний розвиток відповідно до державної політики у галузі освіти та забезпечення якості освіти. Педагогічні працівники закладу зобов’язані щороку підвищувати кваліфікацію, загальний обсяг академічних годин – не менше ніж 150 годин на 5 років.

2.5.            Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності

керівних працівників закладу освіти

2.5.1.    Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти передбачає впровадження низки концептуальних положень, а саме:

-        створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

-        раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

-        забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;

-        забезпечення високого рівня працездатності учасників освітнього процесу;

-        визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне планування часу всіма працівниками закладу;

-        правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;

-        створення здорової атмосфери в педагогічному колективі.

2.5.2.     Критерії оцінювання управлінської діяльності визначаються на основі положень наказу МОН України від 09.01.2019 року №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» (Додаток. Критерії, індикатори оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти).

2.5.3.     Критеріями оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти є:

-        створення безпечних і комфортних умов навчання і праці;

-        забезпечення    освітнього    середовища,    вільного    від                          будь-яких     форм насильства і дискримінації;

-        забезпечення мотивуючого до навчання освітнього простору;

-        наявність ефективної стратегії та системи планування діяльності школи, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань;

-        створення атмосфери довіри, прозорості, дотримання етичних норм;

-        організація освітнього процесу на засадах людино- та дитиноцентризму;

-        ефективна    кадрова   політика,    забезпечення    належних                     умов        праці          та можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників;

-        прийняття   управлінських   рішень   на   основі                    конструктивної  співпраці учасників освітнього процесу взаємодії закладу освіти з громадою;

-        формування та забезпечення політики академічної доброчесності.

2.5.4.      Індикатори оцінювання та методи збору інформації для критеріїв оцінювання визначаються відповідно додатка 2 до Положення. Узагальнена таблиця критеріїв, індикаторів та інструментарію для самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

2.4.5. Процедура та правила оцінювання управлінської діяльності керівного складу закладу освіти визначені Типовим положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН України від 06.10.2010 року №930 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту

№1473 від 20.12.11, наказом МОН від 08.08.2013року №1135.

2.6.  Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти

2.6.1.  Основні функції інформаційного забезпечення в управлінні закладом освіти:

-        забезпечення учасників освітнього процесу інформацією, необхідною для взаємодії учнів, вчителів, батьків та адміністрації;

-        інформування про стан освітнього процесу в закладі освіти закладі, забезпеченість засобами навчання, про рівень навчальних досягнень учнів та професійну кваліфікацію вчителів;

-        систематичне виявлення рівнів розвитку інтелекту, емоційно-психічного і фізичного здоров’я, освітніх потреб учнів;

-        інформування педагогічних працівників про залучення батьків у процес виховання і навчання своїх дітей, інформування про труднощі, з якими стикаються батьки.

2.6.2.  Завдання інформаційних систем в управлінні закладом:

-        забезпечення єдиного порядку документування та організації роботи з документами;

-        впровадження в роботу з документами новітніх інформаційних технологій, в тому числі електронного документообігу;

-        забезпечення адміністрування веб-сайту, актуалізації інформації на ньому, безпеки захисту інформації, інформаційної безпеки, супровід роботи електронної пошти;

-        висвітлення через засоби масової комунікації діяльності закладу;

-        розгляд запитів на публічну інформацію, звернення громадян.

2.6.3.  Перелік інформаційних систем, що діють у закладі:

-        офіційний сайт закладу (https://gnp.tuedu.vn.ua );

-        ЕОР «Абетка безпеки» (https://abetkabezpeky.blogspot.com/);

-        електронний журнал та щоденник МОЯ ШКОЛА (https://app.moiashkola.ua);

-        система автоматичного адміністрування ІІ та ІІІ етапів Всеукраїнських олімпіад у Вінницькій області (https://my.olymp.vn.ua/);

-        інформаційна система «Кабінет керівника» (https://zno.testportal.com.ua/);

-        інформаційна         система         моніторингу         якості                               знань             учнів (https://quality.osvita.vmr.gov.ua/);

-        комп'ютерна система «КУРС: Школа» (http://ekyrs.org/).

2.7.  Створення в закладі освіти відповідного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування

2.7.1.  Критерії створення безпечного та комфортного освітнього середовища:

-        у закладі дотримано вимог санітарно-гігієнічних правил і норм, приміщення, територія закладу освіти охайні та доглянуті;

-        заклад забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми;

-        дизайн освітнього середовища закладу функціональний, ергономічний та дозволяє максимально ефективно використовувати приміщення та територію закладу в освітньому процесі;

-        здобувачі освіти та працівники закладу обізнані з вимогами щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх;

-        педагогічні працівники обізнані щодо правил поведінки у разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях;

-        у закладі створено умови для здорового харчування;

-        у закладі створено умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в мережі Інтернет.

2.7.2.   Критерії для оцінювання безпеки середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації:

-        заклад планує та реалізує діяльність щодо протидії будь-яким проявам дискримінації, булінгу;

-        у закладі оприлюднено правила поведінки учасників освітнього процесу, що забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини;

-        керівництво закладу, педагогічні працівники обізнані щодо ознак різних форм булінгу, іншого насильства та дотримуються порядку реагування на їх прояви;

-        у закладі організована робота психологічної та соціальної служби, у тому числі для психологічного супроводу учасників освітнього процесу, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу, іншого насильства;

-        заклад взаємодіє з органами та службами щодо захисту прав дітей, правоохоронними органами, у тому числі залучає їх до заходів із запобігання булінгу, іншому насильству.

2.7.3.    Особам з особливими освітніми потребами освіта в закладі надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.

2.7.4.   Критерії для оцінювання інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього середовища:

-        приміщення, територію закладу облаштовано з урахуванням принципів універсального дизайну та розумного пристосування;

-        у закладі застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, забезпечуються корекційна спрямованість освітнього процесу, інша необхідна підтримка здобувачів освіти з особливими освітніми потребами;

-        заклад взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до розроблення індивідуальних програм розвитку та іншої необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти;

-        освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями, ведення здорового способу життя, екологічно доцільної поведінки, заняття спортом;

-        бібліотека функціонує, як інформаційний центр закладу.

2.7.5.  Принципами створення універсального дизайну є:

-        Рівність і доступність використання. Надання однакових засобів для всіх користувачів: для уникнення відособлення окремих груп населення.

-        Гнучкість використання. Дизайн повинен забезпечити наявність широкого переліку індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів.

-        Просте та зручне використання. Дизайн повинен забезпечувати простоту та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувача.

-        Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів. Дизайн повинен сприяти ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття користувача.

-        Припустимість помилок. Дизайн повинен звести до мінімуму можливість виникнення ризиків і шкідливих наслідків випадкових або ненавмисних дій користувачів.

-        Низький рівень фізичних зусиль. Дизайн розраховано на затрату незначних фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності.

-        Наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних діях, незважаючи на фізичні параметри, стан і ступінь мобільності користувача.

ІІІ. САМООЦІНЮВАННЯ

ОСВІТНІХ І УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОЦЕСІВ ЗАКЛАДУ ТА ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

3.1.   Самооцінювання якості освітньої діяльності Ганнопільського ліцею

Тульчинської міської ради Вінницької області передбачає вивчення та оцінювання освітніх та управлінських процесів закладу, тобто встановлення рівня їх якості, та ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

3.2.  Метою самооцінювання є визначення рівня якості освітньої діяльності закладу та якості освіти та планування шляхів її вдосконалення.

3.3.     Механізм проведення самооцінювання освітніх та управлінських процесів закладу розроблено на основі положень наказу МОН України від 09.01.2019 року

№17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти», «Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти», затверджених наказом МОН України № 1480 від 30.11.2020 року та рекомендацій Державної служби якості освіти України щодо побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти (Абетка для директора).

3.4.  Самооцінювання освітніх та управлінських процесів закладу здійснюється за чотирма напрямами/ п’ятнадцятьма вимогами:

1)  освітнє середовище закладу освіти:

-        забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці;

-        створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації;

-        формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору;

2)  система оцінювання здобувачів освіти:

-        наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень;

-        застосування   внутрішнього   моніторингу,   що                         передбачає        систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти;

-        спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання;

3)  педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти:

-        ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти;

-        постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників;

-        налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками чи іншими законними представниками (далі - батьки), працівниками закладу освіти;

-        організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності;

4)  управлінські процеси закладу освіти:

-        наявність стратегії та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань;

-        формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм;

-        ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників;

-        організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою;

-        формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

3.5.  Для оцінювання виконання (вимірювання) вимог/правил слугують:

-        критерії (підстави для оцінювання);

-        індикатори (показники, що відображають стан об'єктів спостереження, їх якісні або кількісні характеристики);

-        методи збору відповідної інформації, яка підлягає аналізу та оцінюванню.

3.6.   Самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснюється відповідно до критеріїв та індикаторів, наведених у Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН України від 09.01.2019

№ 17 (додаток 1 до Положення).

Для проведення самооцінювання та визначення результатів самооцінювання використовуються таблиці: «Узагальнена таблиця критеріїв, індикаторів та інструментарію для оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти» (додаток 2 до Положення) та

«Орієнтовні рівні самооцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти» (додаток 3 до Положення).

3.7.  Під час проведення самооцінювання основними методами збору інформації є:

-        опитування учасників освітнього процесу (анкетування та інтерв’ю);

-        спостереження   (за   освітнім   середовищем   та                            проведенням   навчальних занять);

-        вивчення документації.

3.8.   Самооцінювання освітніх та управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти проводиться щорічно згідно графіку протягом навчального року, або у інший період, визначений наказом.

3.9.   Самооцінювання освітніх та управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснюється відповідно до моделі-графіку:

3.10.  Самооцінювання проводиться у такі етапи:

3.10.1.  Підготовка до проведення самооцінювання:

-        оформлення документації для проведення самооцінювання (наказ, форми звітів);

-        затвердження складу робочої групи з вивчення та оцінювання системи за 4 напрямами, до яких залучаються представники адміністрації закладу, педагогічні працівники, а також за потреби учні та батьки;

-        складання плану роботи робочої групи з проведення самооцінювання;

-        визначення методів збору інформації.

3.10.2.                  Діяльність робочої групи з проведення самооцінювання за напрямами, що передбачає збір та аналіз інформації, отриманої під час спостереження, опитування та вивчення документації.

3.10.3.                  Узагальнення результатів самооцінювання, визначення рівня якості освітньої діяльності закладу, складання висновку про результати самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу, заповнення звіту.

3.10.3.1.            Результати самооцінювання фіксуються в таблиці «Узагальнена таблиця критеріїв, індикаторів та інструментарію для оцінювання освітніх і

управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти» (додаток 2 до Положення).

3.10.3.2.            Узагальнена інформація співставляється з вербальним шаблоном

«Орієнтовні рівні самооцінювання закладу загальної середньої освіти щодо дотримання вимоги/правила організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості» (додаток 3 до Положення).

3.10.3.3.            Висновок про результати самооцінювання містить підсумкові результати самооцінювання якості освітньої діяльності закладу за окремими напрямами, визначеними у цьому Положенні, із зазначенням:

-        досягнень закладу освіти і потреб у вдосконаленні освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

-        встановлених рівнів оцінювання якості освітньої діяльності закладу та ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

3.10.4.                  Обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу.

3.10.5.                  Визначення шляхів вдосконалення освітньої діяльності закладу і вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

3.11.   Рівнями оцінювання є: перший (високий); другий (достатній);

третій (вимагає покращення); четвертий (низький).

3.12.   Результати самооцінювання освітніх та управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти є складовою річного звіту директора закладу.

3.13.   Результати самооцінювання освітньої діяльності закладу розглядаються на педагогічній раді та оприлюднюються на сайті закладу.

3.14.   Шляхи вдосконалення якості освітньої діяльності закладу визначаються в річному плані роботи закладу на поточний навчальний рік наскрізно/ як план вдосконалення.

3.15.   Інформація, отримана під час самооцінювання, може бути використана з метою:

-        прийняття відповідних управлінських рішень для вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу;

-        визначення пріоритетних напрямів удосконалення освітніх і управлінських процесів закладу;

-        аналізу тенденцій в освітній діяльності закладу і коригування річного плану роботи та/або стратегії розвитку закладу (у разі потреби);

-        аналізу динаміки оцінювання освітньої діяльності закладу освіти педагогічними працівниками, учнями, батьками (шляхом співставлення результатів опитування учасників освітнього процесу впродовж кількох років).

Додаток 1

до Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

Ганнопільського ліцею Тульчинської міської ради Вінницької області

КРИТЕРІЇ

самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забез- печення якості освіти