Ганнопільська гімназія

Вітаємо на сайті нашої гімназії

програма 5-8 класи

docs.google.com/document/d/1L10847zZDs5j-S5518bhIy6M2Zm5tljF/edit

ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖУЮ

Педагогічною радою Директор Ганнопільської гімназії

Ганнопільської гімназії ____________Ганна ЛИТВИНЮК

Тульчинської міської ради

Наказ від 29.08 2025 р .№

Вінницької області

Протокол від 29.08.2025 р. №1

Освітня програма

ІІ ступеня ( 5-8 класи)

Ганнопільської гімназії

Тульчинської міської ради

Вінницької області

с. Ганнопіль

2025р.

Освітня програма базової середньої освіти ІІ ступеня ( 5 -8 класи) Ганнопільської гімназії 2025/2026 навчальний рік розроблена на виконання Закону України « Про освіту», на основі Типової освітньої програми (наказ МОН від 09.08.2024 № 1120) з метою реалізації Державного стандарту базової середньої освіти, (далі – Державний стандарт), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898. Програма створює умови для продовження реформи «Нова українська школа» у 5-9 класах із 2022 року. Освітня програма складена для першого адаптаційного циклу (5-6 клас) та другого базового предметного навчання (7-8 клас) базової середньої освіти; навчальний план складено для 5, 6, 7, 8 класів. Освітня програма враховує право педагогічних працівників на академічну свободу.

Ганнопільська гімназія у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», "Про загальну середню освіту", іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерством освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, іншими нормативноправовими актами, Статутом гімназії. Ганнопільська гімназія є закладом загальної середньої освіти з навчанням українською мовою. Головною метою ліцею є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності, тобто новий випускник.

Головними завданнями гімназії є: - забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту; - виховання громадянина України; - виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй; - формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення; - виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина; - розвиток особистості учня, його здібностей і обдаровань, наукового світогляду; - реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань; - виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів; - генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості; - створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство. Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданням гімназії. Гімназія несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за: - безпечні умови освітньої діяльності; - дотримання Державних стандартів освіти; - дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, - дотримання фінансової дисципліни. У відповідності до чинного законодавства загальноосвітній навчальний заклад здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм двох ступенів освіти:

II ступінь - базова середня освіта;

III ступінь - профільна середня освіта.

Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад та окреслено у відповідних Типових освітніх програмах. Основними засобами досягнення мети, виконання завдань та реалізації призначення ліцею є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. Освітня програма, реалізована в ліцеї, спрямована на:

· формування в учнів сучасної наукової картини світу;

· виховання працьовитості, любові до природи;

· розвиток в учнів національної самосвідомості;

· формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;

· інтеграцію особистості в систему світової та національної

рішення задач

формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; · виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;

· формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення. 4 Досягнення мети, тим самим призначення гімназії, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

- вільне володіння державною мовою;

- здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;

- математична компетентність;

- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

- інноваційність;

- екологічна компетентність;

- інформаційно-комунікаційна компетентність;

- навчання впродовж життя;

- громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

- культурна компетентність;

- підприємливість та фінансова грамотність;

- інші компетентності, передбачені Державним стандартом освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми. Відповідно до Закону України «Про освіту» метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм обумовлені призначенням і місцем ліцею в освітньому просторі міста, громади. Перед ліцеєм поставлені такі цілі освітнього процесу: 1.Забезпечити засвоєння здобувачами освіти обов'язкового мінімуму змісту базової середньої освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

2.Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

3.Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

4.Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

5.Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів;

6. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів на різних освітніх платформах;

7.Проведення атестації та сертифікації педагогів;

8.Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази ліцею.

Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування до Ганнопільського ліцею досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти). У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року. Для проведення оцінювання наказом керівника ліцею створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Для якісної роботи комісії до неї можуть бути залучені консультанти Тульчинського ЦПРПП, вчителі початкових класів ліцею, які надаватимуть консультації щодо завдань, які дадуть змогу визначити результати навчання, передбачені Державним стандартом початкової освіти. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314. Визнання результатів навчання здобувачів освіти, які в умовах воєнного стану вимушено виїхали за межі України та повернулися в Україну, здійснюється за рекомендаціями Міністерства освіти і науки України (наказ МОН від 02.082024р.№1093). Визнання результатів навчання здобувачів освіти із числа внутрішньо переміщених осіб може бути здійснено на основі довідки або іншого документа, виданого закладом освіти, в якому дитина здобувала освіту за місцем тимчасового перебування. Загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному цикл і базової середньої освіти, його розподіл між освітніми галузями за роками навчання Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5 і 6 класів ( перший і другий рік адаптаційного циклу базової середньої освіти) та 7-8 класів (базове предметне навчання) сформовано для закладу з навчанням українською мовою (додаток 1). 6 Розподіл навчального навантаження здійснено за освітніми галузями та роками навчання. Рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин за освітніми галузями та роками навчання визначено відповідно до базових навчальних планів (додаток 23 Державного стандарту). Навчальне навантаження учнів 5–9 класів закладів загальної середньої освіти регулюється Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України 25.09.2020 № 2205 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за №1111/35394) і Державним стандартом базової середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898. Санітарним регламентом встановлено допустиму сумарну кількість годин (навчальних занять) тижневого навантаження учнів. При 5-денному навчальному тижні кількість годин становить: для учнів 5-го класу – 30 годин, для учнів 6 класу – 33 години, для учнів 7 класу -34,5 години, 8 клас- 36,5 годин Базовим навчальним планом базової середньої освіти Державного стандарту (додаток 23) визначено гранично допустиме річне навчальне навантаження учнів: для 5-6 класів – 2 065 годин, 7-9 класів – 3 430 годин (разом – 5 495 годин). Також базовим навчальним планом визначено кількість додаткових годин для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять, що для рівня базової середньої освіти становить 227,5 годин

Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями

Очікувані результати навчання учнів подані в рамках модельних навчальних програм для учнів 5-9 класів Нової української школи (Наказ МОН від 12 липня 2021р № 795). Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. № з/п Ключові компетентності Очікувані результати

1 Спілкування державною мовою Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5 Інформаційноцифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва

10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціальноекономічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціальноекономічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя Виокремлюються в навчальних програмах такі наскрізні лінії ключових компетентностей: - «Екологічна безпека й сталий розвиток», - «Громадянська відповідальність», - «Здоров’я і безпека», - «Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: - організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; - окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою; - предмети за вибором; - роботу в проектах; - позакласну навчальну роботу і роботу гуртків. Наскрізна лінія Коротка характеристика

11 Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. Здоров'я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: - урок формування компетентностей; - урок розвитку компетентностей;

12 - урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; - урок корекції основних компетентностей; - комбінований урок. Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відеоуроки тощо. У ліцеї широко впроваджуються інформаційно-комунікативі технологій. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями. Вчителі ліцею використовують технології дистанційного навчання на платформі Google Meet, GoogleClass. У ліцеї навчальні досягнення здобувачів освіти фіксуються в електронному журналі та електронному щоденнику « Нові знання ».

13 Навчальний план та модельні навчальні програми Навчальний план (додатки 1, 2, 3, 4) складено відповідно до типового навчального плану (наказ МОН № 235 від 19.02.2021р.) і містить: - перелік предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі; - розподіл навчального навантаження у 5, 6, 7, 8 класах між навчальними предметами (інтегрованими курсами), обов’язковими для вивчення; - додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять. Навчальне навантаження у навчальному плані в основному орієнтоване на «рекомендований» навчальний час, визначений базовим навчальним планом Державного стандарту для вивчення певної освітньої галузі на адаптаційному та предметному циклах навчання базової середньої освіти.

Мовно-літературна освітня галузь представлена такими предметами: українська мова, українська література, зарубіжна література, іноземна мова (англійська

Модельна навчальна програма - документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета, інтегрованого курсу та види навчальної діяльності учнів, рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством. Навчальні програми розроблені на основі модельних (5-6 класи, 7-9 класи),

модельна навчальна програма «Вступ до історії України та громадянської освіти» розроблена для 5 класу (додаток 4). Форми організації освітнього процесу Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.

15 Освітній процес розпочинається 01 вересня 2025 року й завершується 29 травня 2026 року. Осінні канікули тривають з 27 жовтня 2025 року по 02 листопада 2025 року, зимові канікули - з 25 грудня 2025 року по 11 січня 2026 року, весняні - з 23 березня 2026 року по 29 березня 2026 року. Навчальну практику після закінчення навчальних занять не проводити. У разі сприятливої безпекової ситуації вчителі можуть організувати навчально-пізнавальні поїздки та екскурсії. Освітній процес у ліцеї організовано у формі очного навчання. За рішенням засновників у разі несприятливої безпекової ситуації навчання в ліцеї може відбуватися в дистанційній чи змішаній формі. Для учнів за потреби може бути організований екстернат, педагогічний патронаж чи сімейна форма навчання відповідно до “Положення про дистанційне навчання”. За потреби ліцей може організувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією, яка реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у ліцеї відповідно до «Положення про індивідуальну форму навчання». Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою ліцею, затверджується його керівником та підписується батьками. З метою належної організації освітнього процесу в ліцеї можуть бути сформовані класи з інклюзивною формою здобуття освіти. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи навчальних занять: - урок формування компетентностей; - урок розвитку компетентностей; - урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; - урок корекції основних компетентностей; - комбінований урок. Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відеоуроки тощо. За необхідності (під час карантину, воєнного стану та інших надзвичайних ситуацій) освітній процес у ліцеї відбувається з використанням технологій дистанційного навчання на платформі Google Meet, GoogleClass відповідно до розкладу навчальних занять. Тривалість роботи на уроці онлайн визначається відповідно до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти зі змінами згідно з наказом МОЗ від 01.08.2022р. №1371. Завдання для учнів вчителі публікують та оцінюють в GoogleClass під час дистанційного навчання. Освітній процес може бути організований за змішаною формою навчання (очною та дистанційною). За обставин, які несуть загрозу життю та здоров’ю, вчителі можуть проводити уроки з дому. У ліцеї використовується електронний журнал та електронний щоденник «Нові знання ». Опис інструментарію оцінювання Згідно із Законом України «Про повну загальну середню освіту» кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти. Оцінювання результатів навчальної діяльності здобувачів освіти 5-7 класів здіснюємо відповідно до методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-9 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 02 серпня 2024 року №1093. Основні функції оцінювання: формувальна (забезпечує відстеження динаміки навчального поступу); констатувальна (забезпечує встановлення рівня досягнення результатів навчання); діагностувальна (надає інформацію про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причини виникнення утруднень); коригувальна (надає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес); орієнтувальна (надає змогу відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток); мотиваційно-стимулювальна (активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання); розвивальна (мотивує до рефлексії та самовдосконалення); прогностична (ставить цілі навчання на майбутнє); виховна (сприяє вихованню в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов’язку). Основними видами оцінювання навчальних результатів учнів є формувальне оцінювання, поточне оцінювання та державна підсумкова атестація. Оцінювання здійснюється як у процесі навчання (поточне), так і на різних його етапах (підсумкове). Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання. Формувально-поточне оцінювання учитель може враховувати під час оцінювання відповідних груп результатів.

17 Оцінювання результатів навчальної діяльності здійснюється за допомогою 12 - бальної системи і позначається цифрами від 1 до 12. Критерії оцінювання реалізуються за чотирма рівнями (початковий, достатній, середній, високий). Частотність та процедури проведення оцінювання, а також види діяльності, які підлягають оцінюванню, визначають педагогічні працівники з урахуванням дидактичної мети, особливостей предмета та етапу досягнення очікуваного результату навчання. Під час оцінювання навчальної діяльності вчитель враховує дотримання учнями принципів академічної доброчесності У випадку порушення учнем/ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності вчитель може прийняти рішення не оцінювати результат цього виду навчальної діяльності. Оцінювання здійснюється за системою оцінювання, визначеною законодавством. Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента навчального плану. Формувальне (поточне формувальне) оцінювання, окрім рівневого або бального може здійснюватися у формі самооцінювання, взаємооцінюванняучнів, оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал,спостереження тощо). Основною ланкою в системі контролю є поточний контроль, що проводиться систематично з метою встановлення рівнів опанування навчального матеріалу та здійснення корегування щодо застосовуваних технологій навчання. Основна функція поточного контролю – навчальна. Запитання, завдання, тести, тощо спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною роботою класу. Поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів здійснюють відповідно до вимог модельних навчальних програм із застосуванням таких форм і способів: усної (зокрема шляхом індивідуального, групового та фронтального опитування); письмової, в тому числі графічної (зокрема шляхом виконання діагностичних, самостійних та контрольних робіт, тестування, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, графіками, схемами, контурними картами тощо); цифрової (зокрема шляхом тестування в цифровому форматі); практичної (зокрема шляхом виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проектів, виготовлення виробів, роботи з біологічними об’єктами, хімічними речовинами тощо). У рамках академічної свободи педагогічні працівники ліцею здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети. Підсумкове оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною шкалою, а його результати позначають цифрами від 1 до 12. За рішенням педагогічної ради у ліцеї визначено адаптаційного періоду щоло оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти 5 класу.

18 Для з’ясування залишкових результатів навчання за попередній рік проводяться до кінця вересня місяця діагностувальні роботи у визначеній вчителями формі. Оцінки за діагностувальну роботу можуть бути виставлені в класний журнал. Враховуючи результати діагностувальної роботи, вчителями здійснюється корекція календарно-тематичних планів з метою ліквідації прогалин в знаннях учнів. Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку. Підсумкове оцінювання здійснюють періодично. Кількість підсумкових робіт, час їхнього проведення вчитель / учителька може встановлювати самостійно. Підсумкові роботи можуть забезпечувати охоплення одного, декількох або всіх груп результатів, визначених у Державному стандарті, у межах вивченого впродовж певного періоду, і мають забезпечувати об’єктивність оцінювання. Оцінювання груп результатів (одного, декількох або всіх) повинно бути відображене в календарно-тематичному плануванні вчителя/вчительки. У графі електронного журналу під датою проведення контрольної (діагностичної) роботи повинно бути виставлено тульки відвідування. Групи результатів оцінюють в графі «Оцінка без дати». Підсумкове оцінювання за семестр здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання за освітніми галузями (додаток 6), з урахуванням різних форм і видів навчальної діяльності. Для формування висновків щодо рівня досягнення обов’язкових результатів навчання за семестр учитель/ учителька може запропонувати здобувачам освіти:

1) виконати комплексну підсумкову роботу, завдання якої дозволяють установити результати навчання за всіма групами результатів, визначеними в Критеріях оцінювання за освітніми галузями;

2) виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів, визначеної у Критеріях оцінювання за освітніми галузями. Відомості, отримані під час підсумкового семестрового оцінювання результатів навчання, застосовують для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед здобувачами освіти, та коригування освітнього процесу. У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів. На підставі оцінок за групами результатів виставляють загальну оцінку за семестр з кожного навчального предмета / інтегрованого курсу навчального плану освітньої програми закладу освіти. Оцінка за семестр може бути скоригованою. Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І та II семестри або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним оцінок за І та II семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих досягнень учня і учениці протягом року. Семестрова оцінка може бути скоригована відповідно до Положення про оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти. Свідоцтво досягнень відображає результати навчальних досягнень учня/учениці 5-7 класу з переліку предметів та інтегрованих курсів, визначених освітньою програмою ліцею. У ліцеї використовуємо свідоцтво досягень, яке формує електронний журнал «Нові знання» відповідно до предметів та курсів навчального плану ліцею. Свідоцтво досягнень складається з двох частин (розроблені макети додаток 7) «Характеристика навчальної діяльності», яка сформована відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом. Результатом спостереження за розвитком наскрізних умінь є виставлення відповідної позначки в стовпці «Має значні успіхи / Демонструє помітний прогрес / Потребує уваги і допомоги» після завершення кожного навчального року або в разі зміни учнями закладу освіти. Способи організації фіксування результатів спостереження педагогічні працівники визначають самостійно. «Характеристика результатів навчання» заповнюється відповідно до переліку навчальних предметів / інтегрованих курсів, визначених затвердженою освітньою програмою ліцею. Графа «Характеристика навчальної діяльності» сформована відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом базової середньої освіти. Зазначена графа заповнюється класним керівником в кінці навчального року за результатами спостережень, проведених спільно з вчителями-предметниками, які працюють з класом. У свідоцтві позначають особливо виражені наскрізні вміння учня/учениці, зокрема, вияв інтересу до навчання, розуміння прочитаного, вміння висловлювати власну думку, критично та системно мислити, логічно обґрунтовувати власну позицію, діяти творчо, вияв ініціативи у процесі навчання, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими з метою заохочення подальшого розвитку відповідних умінь. Заповнення графи «Характеристика результатів навчання» здійснюється відповідно до переліку навчальних предметів, визначених затвердженою освітньою програмою ліцею. Заповнюється з урахуванням фіксованих в електронному журналі результатів досягнень учнів упродовж навчального року. Систему оцінювання результатів навчання в освітніх галузях «Мистецтво», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Фізична культура» вчителі ліцею здійснюють на позитивному ставленні до кожного учня і враховують не рівень недоліків та прорахунків, а рівень особистих досягнень. Семестрове оцінювання здійснюється за результатами контролю груп загальних результатів, відображених у Свідоцтві досягнень. У Свідоцтві досягнень є дві графи: «Характеристика навчальної діяльності» і «Характеристика результатів навчання». Заповнення графи «Характеристика результатів навчання» здійснюється відповідно до облікованих у класному журналі результатів навчання учнів/учениць з предметів/інтегрованих курсів, визначених навчальним планом ліцею. Виставляються оцінки за кожну групу загальних результатів і «Загальна оцінка результатів навчання». У Свідоцтві досягнень, окрім характеристики рівня досягнення результатів навчання з предметів/інтегрованих курсів дається характеристика стану сформованості навчальної діяльності відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом базової середньої освіти. Графа «Характеристика навчальної діяльності» заповнюється класним керівником за результатами спостережень, проведених упродовж начального року. Спостереження проводяться спільно з вчителями, які у цьому класі викладають навчальні предмети/інтегровані курси, за планом, визначеним закладом освіти. Заповнення графи здійснюється шляхом запису слова сформовано або формується навпроти певного уміння. Заповнення цієї графи здійснюється по завершенню кожного навчального року та в разі переведення здобувача освіти до іншого закладу освіти упродовж навчального року Семестровий контроль (підсумкові контрольні, перевірні роботи) проводиться з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів і підтвердження результатів поточних оцінок, отриманих учнями раніше. Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються вчителем з урахуванням рівня навченості учнів, що дає змогу реалізувати диференційований підхід до навчання. Семестровий контроль може бути комплексним, проводитись у формі тестування тощо. Фіксація записів семестрового оцінювання проводиться в окремій колонці без дати. Оцінка за семестр ставиться за результатами тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів. Залежно від специфіки навчального предмета та кількості годин, передбачених навчальним планом на його вивчення (одногодинні курси) контроль групи результатів може проводитись упродовж навчального року. Вчитель може змістити акценти на результати опанування більш важливих тем, попередивши про це учнів на початку семестру. Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри. Загальні критерії оцінювання результатів навчання (Додаток 6) застосовують в частині, що відповідає очікуваним результатам навчання, визначеним відповідною навчальною програмою. Критерії оцінювання за предметами або освітніми галузями розроблені відповідно до загальних критеріїв оцінювання з урахуванням характеристик груп загальних результатів відповідної галузі. Орієнтовні критерії з кожного навчального предмета містяться в навчальних програмах дисциплін і в методичних рекомендаціях (наказ МОН від 02 серпня 2024 року №1093). Оцінювання є зорієнтованим на очікувані групи результатів навчання, передбачені навчальною програмою з відповідного предмета або курсу. Якщо рівень результатів навчання учня (учениці) визначити неможливо з якихось причин, у електронному журналі та свідоцтві досягнень, табелі навчальних досягнень роблять запис «не атестований(а) (н/а)».

Навчальний план для основної школи (5, 6, 7, 8 класи)з українською мовою навчання на 2025/2026 н.р. (за освітньою програмою Ганнопільської гімназії затвердженої наказом № від 29.08.2025)

Освітня галузь	Перелік предметів та галузевих інтегрованих курсів	Кількість годин на тиждень у класах
Освітня галузь	Перелік предметів та галузевих інтегрованих курсів	5	6	7		8
Мовно- літературна	Українська мова	4	4	3		3
	Українська література	1,5+0,5	1,5+0,5	1+1		1+1
	Зарубіжна література	1+0,5	1+0,5	1+0,5		1+0,5
	Іноземна мова	3,5	3,5	3,5		3
Математична	Інтегрований курс Математика	4+1	4+1	-		-
	Алгебра	-	-	2,5+0,5		2,5+0,5
	Геометрія	-	-	1,5+0,5		1,5+0,5
Природнича	Інтегрований курс «Пізнаємо природу»	1,5+0,5	1+1	-		-
	Біологія	-	-	2+0,5		2
	Географія	-	1+1	2		2
	Фізика	-	-	2		2
	Хімія	-	-	1		2
Соціальна і здоров’язбережувальна	Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»	1+0,5	1+0,5	1		0,5
Соціальна і здоров’язбережувальна	Підприємництво і фінансова грамотність					0,5
Громадянська та історична	Інтегрований курс «Вступ до історії України та громадянської освіти»	1+1	-	-		-
	Історія України.	-	0.5+0,5	0,5+0,5		1+1
	Всесвітня історія	-	0,5+0,5	0,5+0,5		0,5+0,5
	Громадянська освіта	-	0,5+0,5	0,5+0,5		0,5+0,5
Інформатична	Інформатика	1+0,5	1+0,5	1+1		1,5+0,5
Технологічна	Технології	1+1	1+1	1		1
Мистецька	Музичне мистецтво	0,5+0,5	0,5+0,5	0,5+0,5		0,5+0,5
Мистецька	Образотворче мистецтво	05+0,5	0,5+0,5	0,5+0,5		0,5+0,5
Фізична культура	Фізична культура	3	3	3		3
Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами		7,5	9,5	6,5	6,5
Разом без фізичної культури + фізична культура		27+3	30 +3	31,5+3	33+3
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять «ЗУ»					0,5
Гранично допустме навчальне навантаження		28	31	32	33
Всього (без фізичної культури+фізична культура;без урахування поділу класів на групи)		27+3	29+3	31,5+3	33+3

ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖУЮ

Педагогічною радою Директор Ганнопільського ліцею

Ганнопільського ліцею ____________Ганна ЛИТВИНЮК

Тульчинської міської ради Наказ від 30.08 2024 р. №________

Вінницької області

Протокол від 30.08.2024 р. №1

Освітня програма

ІІ ступеня ( 5-7 класи)

Ганнопільського ліцею

Тульчинської міської ради

Вінницької області

с. Ганнопіль

Освітня програма базової середньої освіти ІІ ступеня ( 5 -7 класи) Ганнопільського ліцею 2024/2025 навчальний рік розроблена на виконання Закону України « Про освіту», на основі Типової освітньої програми (наказ МОН від 09.08.2024 № 1120) з метою реалізації Державного стандарту базової середньої освіти, (далі – Державний стандарт), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898. Програма створює умови для продовження реформи «Нова українська школа» у 5-9 класах із 2022 року. Освітня програма складена для першого адаптаційного циклу (5-6 клас) та другого базового предметного навчання (7 клас) базової середньої освіти; навчальний план складено для 5, 6, 7 класів. Освітня програма враховує право педагогічних працівників на академічну свободу.

Ганнопільський ліцей у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», "Про загальну середню освіту", іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерством освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, іншими нормативноправовими актами, Статутом ліцею. Ганнопільський ліцей є закладом загальної середньої освіти з навчанням українською мовою. Головною метою ліцею є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності, тобто новий випускник.

Головними завданнями ліцею є: - забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту; - виховання громадянина України; - виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй; - формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення; - виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина; - розвиток особистості учня, його здібностей і обдаровань, наукового світогляду; - реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань; - виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів; - генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості; - створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство. Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданням ліцею. Ліцей несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за: - безпечні умови освітньої діяльності; - дотримання Державних стандартів освіти; - дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, - дотримання фінансової дисципліни. У відповідності до чинного законодавства загальноосвітній навчальний заклад здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм двох ступенів освіти:

II ступінь - базова середня освіта;

III ступінь - профільна середня освіта.

· формування в учнів сучасної наукової картини світу;

· виховання працьовитості, любові до природи;

· розвиток в учнів національної самосвідомості;

· формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;

· інтеграцію особистості в систему світової та національної

рішення задач

· формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення. 4 Досягнення мети, тим самим призначення ліцею, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

- вільне володіння державною мовою;

- здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;

- математична компетентність;

- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

- інноваційність;

- екологічна компетентність;

- інформаційно-комунікаційна компетентність;

- навчання впродовж життя;

- культурна компетентність;

- підприємливість та фінансова грамотність;

2.Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

4.Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

5.Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів;

7.Проведення атестації та сертифікації педагогів;

8.Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази ліцею.

Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування до Ганнопільського ліцею досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти). У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року. Для проведення оцінювання наказом керівника ліцею створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Для якісної роботи комісії до неї можуть бути залучені консультанти Тульчинського ЦПРПП, вчителі початкових класів ліцею, які надаватимуть консультації щодо завдань, які дадуть змогу визначити результати навчання, передбачені Державним стандартом початкової освіти. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314. Визнання результатів навчання здобувачів освіти, які в умовах воєнного стану вимушено виїхали за межі України та повернулися в Україну, здійснюється за рекомендаціями Міністерства освіти і науки України (наказ МОН від 02.082024р.№1093). Визнання результатів навчання здобувачів освіти із числа внутрішньо переміщених осіб може бути здійснено на основі довідки або іншого документа, виданого закладом освіти, в якому дитина здобувала освіту за місцем тимчасового перебування. Загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному цикл і базової середньої освіти, його розподіл між освітніми галузями за роками навчання Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5 і 6 класів ( перший і другий рік адаптаційного циклу базової середньої освіти) та 7 класів (базове предметне навчання) сформовано для закладу з навчанням українською мовою (додаток 1). 6 Розподіл навчального навантаження здійснено за освітніми галузями та роками навчання. Рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин за освітніми галузями та роками навчання визначено відповідно до базових навчальних планів (додаток 23 Державного стандарту). Навчальне навантаження учнів 5–9 класів закладів загальної середньої освіти регулюється Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України 25.09.2020 № 2205 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за №1111/35394) і Державним стандартом базової середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898. Санітарним регламентом встановлено допустиму сумарну кількість годин (навчальних занять) тижневого навантаження учнів. При 5-денному навчальному тижні кількість годин становить: для учнів 5-го класу – 30 годин, для учнів 6 класу – 33 години, для учнів 7 класу -34,5 години. Базовим навчальним планом базової середньої освіти Державного стандарту (додаток 23) визначено гранично допустиме річне навчальне навантаження учнів: для 5-6 класів – 2 065 годин, 7-9 класів – 3 430 годин (разом – 5 495 годин). Також базовим навчальним планом визначено кількість додаткових годин для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять, що для рівня базової середньої освіти становить 227,5 годин

Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями

13 Навчальний план та модельні навчальні програми Навчальний план (додатки 1, 2, 3, 4) складено відповідно до типового навчального плану (наказ МОН № 235 від 19.02.2021р.) і містить: - перелік предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі; - розподіл навчального навантаження у 5, 6, 7 класах між навчальними предметами (інтегрованими курсами), обов’язковими для вивчення; - додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять. Навчальне навантаження у навчальному плані в основному орієнтоване на «рекомендований» навчальний час, визначений базовим навчальним планом Державного стандарту для вивчення певної освітньої галузі на адаптаційному та предметному циклах навчання базової середньої освіти.

15 Освітній процес розпочинається 02 вересня 2024 року й завершується 06 червня 2025 року. Осінні канікули тривають з 28 жовтня по 03 жовтня 2024 року, зимові канікули - з 23 грудня 2024 року по 12 січня 2025 року, весняні - з 24 березня 2025 року по 30 березня 2025 року. Навчальну практику після закінчення навчальних занять не проводити. У разі сприятливої безпекової ситуації вчителі можуть організувати навчально-пізнавальні поїздки та екскурсії. Освітній процес у ліцеї організовано у формі очного навчання. За рішенням засновників у разі несприятливої безпекової ситуації навчання в ліцеї може відбуватися в дистанційній чи змішаній формі. Для учнів за потреби може бути організований екстернат, педагогічний патронаж чи сімейна форма навчання відповідно до “Положення про дистанційне навчання”. За потреби ліцей може організувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією, яка реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у ліцеї відповідно до «Положення про індивідуальну форму навчання». Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою ліцею, затверджується його керівником та підписується батьками. З метою належної організації освітнього процесу в ліцеї можуть бути сформовані класи з інклюзивною формою здобуття освіти. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи навчальних занять: - урок формування компетентностей; - урок розвитку компетентностей; - урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; - урок корекції основних компетентностей; - комбінований урок. Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відеоуроки тощо. За необхідності (під час карантину, воєнного стану та інших надзвичайних ситуацій) освітній процес у ліцеї відбувається з використанням технологій дистанційного навчання на платформі Google Meet, GoogleClass відповідно до розкладу навчальних занять. Тривалість роботи на уроці онлайн визначається відповідно до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти зі змінами згідно з наказом МОЗ від 01.08.2022р. №1371. Завдання для учнів вчителі публікують та оцінюють в GoogleClass під час дистанційного навчання. Освітній процес може бути організований за змішаною формою навчання (очною та дистанційною). За обставин, які несуть загрозу життю та здоров’ю, вчителі можуть проводити уроки з дому. У ліцеї використовується електронний журнал та електронний щоденник «Нові знання ». Опис інструментарію оцінювання Згідно із Законом України «Про повну загальну середню освіту» кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти. Оцінювання результатів навчальної діяльності здобувачів освіти 5-7 класів здіснюємо відповідно до методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-9 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 02 серпня 2024 року №1093. Основні функції оцінювання: формувальна (забезпечує відстеження динаміки навчального поступу); констатувальна (забезпечує встановлення рівня досягнення результатів навчання); діагностувальна (надає інформацію про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причини виникнення утруднень); коригувальна (надає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес); орієнтувальна (надає змогу відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток); мотиваційно-стимулювальна (активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання); розвивальна (мотивує до рефлексії та самовдосконалення); прогностична (ставить цілі навчання на майбутнє); виховна (сприяє вихованню в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов’язку). Основними видами оцінювання навчальних результатів учнів є формувальне оцінювання, поточне оцінювання та державна підсумкова атестація. Оцінювання здійснюється як у процесі навчання (поточне), так і на різних його етапах (підсумкове). Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання. Формувально-поточне оцінювання учитель може враховувати під час оцінювання відповідних груп результатів.

2) виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів, визначеної у Критеріях оцінювання за освітніми галузями. Відомості, отримані під час підсумкового семестрового оцінювання результатів навчання, застосовують для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед здобувачами освіти, та коригування освітнього процесу. У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів. На підставі оцінок за групами результатів виставляють загальну оцінку за семестр з кожного навчального предмета / інтегрованого курсу навчального плану освітньої програми закладу освіти. Оцінка за семестр може бути скоригованою. Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І та II семестри або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним оцінок за І та II семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих досягнень учня і учениці протягом року. Семестрова оцінка може бути скоригована відповідно до Положення про оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти. Свідоцтво досягнень відображає результати навчальних досягнень учня/учениці 5-7 класу з переліку предметів та інтегрованих курсів, визначених освітньою програмою ліцею. У ліцеї використовуємо свідоцтво досягень, яке формує електронний журнал «Нові знання» відповідно до предметів та курсів навчального плану ліцею. Свідоцтво досягнень складається з двох частин (розроблені макети додаток 7) «Характеристика навчальної діяльності», яка сформована відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом. Результатом спостереження за розвитком наскрізних умінь є виставлення відповідної позначки в стовпці «Має значні успіхи / Демонструє помітний прогрес / Потребує уваги і допомоги» після завершення кожного навчального року або в разі зміни учнями закладу освіти. Способи організації фіксування результатів спостереження педагогічні працівники визначають самостійно. «Характеристика результатів навчання» заповнюється відповідно до переліку навчальних предметів / інтегрованих курсів, визначених затвердженою освітньою програмою ліцею. Графа «Характеристика навчальної діяльності» сформована відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом базової середньої освіти. Зазначена графа заповнюється класним керівником в кінці навчального року за результатами спостережень, проведених спільно з вчителями-предметниками, які працюють з класом. У свідоцтві позначають особливо виражені наскрізні вміння учня/учениці, зокрема, вияв інтересу до навчання, розуміння прочитаного, вміння висловлювати власну думку, критично та системно мислити, логічно обґрунтовувати власну позицію, діяти творчо, вияв ініціативи у процесі навчання, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими з метою заохочення подальшого розвитку відповідних умінь. Заповнення графи «Характеристика результатів навчання» здійснюється відповідно до переліку навчальних предметів, визначених затвердженою освітньою програмою ліцею. Заповнюється з урахуванням фіксованих в електронному журналі результатів досягнень учнів упродовж навчального року. Систему оцінювання результатів навчання в освітніх галузях «Мистецтво», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Фізична культура» вчителі ліцею здійснюють на позитивному ставленні до кожного учня і враховують не рівень недоліків та прорахунків, а рівень особистих досягнень. Семестрове оцінювання здійснюється за результатами контролю груп загальних результатів, відображених у Свідоцтві досягнень. У Свідоцтві досягнень є дві графи: «Характеристика навчальної діяльності» і «Характеристика результатів навчання». Заповнення графи «Характеристика результатів навчання» здійснюється відповідно до облікованих у класному журналі результатів навчання учнів/учениць з предметів/інтегрованих курсів, визначених навчальним планом ліцею. Виставляються оцінки за кожну групу загальних результатів і «Загальна оцінка результатів навчання». У Свідоцтві досягнень, окрім характеристики рівня досягнення результатів навчання з предметів/інтегрованих курсів дається характеристика стану сформованості навчальної діяльності відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом базової середньої освіти. Графа «Характеристика навчальної діяльності» заповнюється класним керівником за результатами спостережень, проведених упродовж начального року. Спостереження проводяться спільно з вчителями, які у цьому класі викладають навчальні предмети/інтегровані курси, за планом, визначеним закладом освіти. Заповнення графи здійснюється шляхом запису слова сформовано або формується навпроти певного уміння. Заповнення цієї графи здійснюється по завершенню кожного навчального року та в разі переведення здобувача освіти до іншого закладу освіти упродовж навчального року Семестровий контроль (підсумкові контрольні роботи) проводиться з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів і підтвердження результатів поточних оцінок, отриманих учнями раніше. Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються вчителем з урахуванням рівня навченості учнів, що дає змогу реалізувати диференційований підхід до навчання. Семестровий контроль може бути комплексним, проводитись у формі тестування тощо. Фіксація записів семестрового оцінювання проводиться в окремій колонці без дати. Оцінка за семестр ставиться за результатами тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів. Залежно від специфіки навчального предмета та кількості годин, передбачених навчальним планом на його вивчення (одногодинні курси) контроль групи результатів може проводитись упродовж навчального року. Вчитель може змістити акценти на результати опанування більш важливих тем, попередивши про це учнів на початку семестру. Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри. Загальні критерії оцінювання результатів навчання (Додаток 6) застосовують в частині, що відповідає очікуваним результатам навчання, визначеним відповідною навчальною програмою. Критерії оцінювання за предметами або освітніми галузями розроблені відповідно до загальних критеріїв оцінювання з урахуванням характеристик груп загальних результатів відповідної галузі. Орієнтовні критерії з кожного навчального предмета містяться в навчальних програмах дисциплін і в методичних рекомендаціях (наказ МОН від 02 серпня 2024 року №1093). Оцінювання є зорієнтованим на очікувані групи результатів навчання, передбачені навчальною програмою з відповідного предмета або курсу. Якщо рівень результатів навчання учня (учениці) визначити неможливо з якихось причин, у електронному журналі та свідоцтві досягнень, табелі навчальних досягнень роблять запис «не атестований(а) (н/а)».

Навчальний план для основної школи (5, 6, 7 8 класи)з українською мовою навчання на 2025/2026 н.р. (за освітньою програмою Ганнопільської гімназії затвердженої наказом № від 29.08.2025)

Освітня галузь	Перелік предметів та галузевих інтегрованих курсів	Кількість годин на тиждень у класах
Освітня галузь	Перелік предметів та галузевих інтегрованих курсів	5	6	7
Мовно- літературна	Українська мова	4	4	3
	Українська література	1,5+0,5	1,5+0,5	1+1
	Зарубіжна література	1+0,5	1+0,5	1+0,5
	Іноземна мова	3,5	3,5	3,5
Математична	Інтегрований курс Математика	4+1	4+1	-
	Алгебра	-	-	2,5+0,5
	Геометрія	-	-	1,5+0,5
Природнича	Інтегрований курс «Пізнаємо природу»	1,5+0,5	1+1	-
	Біологія	-	-	2+0,5
	Географія	-	1+1	2
	Фізика	-	-	2
	Хімія	-	-	1
Соціальна і здоров’язбережувальна	Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»	1+0,5	1+0,5	1
Громадянська та історична	Інтегрований курс «Вступ до історії України та громадянської освіти»	1+1	-	-
	Історія України.	-	0.5+0,5	0,5+0,5
	Всесвітня історія	-	0,5+0,5	0,5+0,5
	Громадянська освіта	-	0,5+0,5	0,5+0,5
Інформатична	Інформатика	1+0,5	1+0,5	1+1
Технологічна	Технології	1+1	1+1	1
Мистецька	Музичне мистецтво	0,5+0,5	0,5+0,5	0,5+0,5
Мистецька	Образотворче мистецтво	05+0,5	0,5+0,5	0,5+0,5
Фізична культура	Фізична культура	3	3	3
Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами		7,5/6,5	9,5/8,5	6,5
Разом без фізичної культури + фізична культура		27+3	30 +3	31,5+3
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять
Гранично допустме навчальне навантаження		28	31	32
Всього (без фізичної культури+фізична культура;без урахування поділу класів на групи)		27+3	29+3	31,5+3

Ганнопільська гімназія

Тульчинської міської ради Вінницької області

програма 5-8 класи

Новини

Навігація

Контакти