Вітаємо на сайті нашої гімназії

програма 3-4 класів

docs.google.com/document/d/1SFh2C1QX0p4fcAkKD94yuRt5QdqRkXY_/edit

 

ПОГОДЖЕНО                                                                      ЗАТВЕРДЖУЮ

Педагогічною радою                                                              Директор Ганнопільської гімназії

Ганнопільської гімназії                                                        

Тульчинської міської  ради                                                    ___________Ганна ЛИТВИНЮК

Вінницької області                                                                 Наказ від  29.08.2025 №___                                                                                                                                                    Протокол   від 29.08.2025 № 1                                                                                

 

 

 

Освітня програма

  І ступеня ( 3-4 класи)

Ганнопільської гімназії

Тульчинської міської   ради

Вінницької  області

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                           с. Ганнопіль

                                                  2025 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Освітню програму загальної середньої освіти І ступеня (3-4класи) Ганнопільської гімназії  розроблено відповідно до

-       Закону України «Про освіту» (Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017 );

-       Закону України «Про загальну середню освіту» ( Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом № 1642-III вiд 06.04.2000, ВВР, 2000, № 27, ст.213 ),(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами № 2905-III вiд 20.12.2001, ВВР, 2002, № 12-13, ст.92,№ 380-IV вiд 26.12.2002, ВВР, 2003, № 10-11, ст.86,№ 1344-IV вiд 27.11.2003, ВВР, 2004, № 17-18, ст.250, № 2285-IV вiд 23.12.2004, ВВР, 2005, № 7-8, ст.162 N 2505-IV вiд 25.03.2005, ВВР, 2005, № 17, 18-19, ст.267,№ 3235-IV вiд 20.12.2005, ВВР, 2006, № 9,№ 10-11, ст.96,№ 489-V вiд 19.12.2006 - набирає чинності з 01.01.2007 р.), Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р - https://cutt.ly/OyA9z5p), Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688) (у 1-4 класах), крім того:

3-4-і класи

Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 року  № 743 « Про затвердження Типової освітньої програми для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти,  розробленої під керівництвом Р.Б.Шияна»;

 

 

  З метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби у 2024/2025 навчальному році заклад керується Постановою Головного санітарного лікаря України від 23.04.2021  року №4 « Про  затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку  з поширенням корона вірусної хвороби (СOVID -19)

 

 

 

загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів. Загальний обсяг годин

 

 для 3 класу – 875 годин/навчальний рік,

 для 4 класу – 875 годин/навчальний рік.

 

 

Освітня програма початкової освіти (далі освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації Ганнопільського ліцею початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

 

 

Освітня програма визначає:

-        загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;

-        перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;

-        орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення;

-        рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

-        вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.

 

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. До  освітньої програми додано типовий навчальний план, що пропонує підхід до організації освітнього процесу (Таблиця 1).

 

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

 

Перелік та пропонований зміст освітніх галузей.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мовно-літературна, у тому числі:

Рідномовна освіта (українська мова та література; мови та літератури корінних народів та національних меншин) (МОВ[1])

Іншомовна освіта (ІНО)

Математична (МАО)

Природнича (ПРО)

Технологічна (ТЕО)

Інформатична (ІФО)

Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)

Громадянська та історична (ГІО)

Мистецька (МИО)

Фізкультурна (ФІО)

 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено за допомогою індексів[2] з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

 

Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

Оскільки освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми/ тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачають запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності.

 

Рекомендовані форми організації освітнього процесу.

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

 

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

 

Освітня програма закладу початкової освіти передбачає досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти.

 

                    Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

 

 

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

-       кадрове забезпечення освітньої діяльності;

-       навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

-       матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

-       якість проведення навчальних занять;

-       моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

-       Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

-       оновлення методичної бази освітньої діяльності;

-       контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

-       моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

-       створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

 

Оцінювання результатів навчання

 

Однією з ключових змін в оцінюванні є підхід до вираження оцінки. На заміну узагальненій бальній оцінці навчальних досягнень учнів  з предмета/курсу запропоновано використовувати вербальну оцінку окремих результатів навчання учня/учениці з предмета вивчення, інтегрованого курсу, яка окрім оцінювального судження про досягнення може ще називати і рівень результату навчання.

Результати оцінювання особистісних надбань учнів у 3-4 класах  рекомендовано виражати або вербальною оцінкою ( оцінювальне судження ), або рівневою оцінкою. Рекомендації запроваджують поняття вербальної оцінки ( оцінювальне судження) та рівневої оцінки ( оцінювальне судження  із зазначенням рівня  результату). Рівень результату навчання рекомендовано  визначати  з урахуванням динаміки його досягнення  та позначати буквами – «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий» (В).   Рекомендації також містять Орієнтовну рамку оцінювання результатів  начання учнів 1-4 класів. Вона дозволяє забезпечити об’єктивність і точність результату оцінювання і покликана допомогти формувати оцінні судження та визначати рівень результату навчання. Вербальну оцінку можна виражати як усно, так і письмово. Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків ( або осіб, що їх замінюють).    

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень  про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

   -  формувального оцінювання, мета якого – відстеження особистісного розвитку   

     учнів й опанування навчального досвіду;

   - підсумкового оцінювання, мета якого- співвіднести навчальні досягнення учнів

     з обов’язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними                                        

     Держстандартом.

Формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно. Для ефективного формувального оцінювання рекомендовано дотримуватись алгоритму діяльності вчителя під час його організації:

  - формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей;

  - визначення разом з учнями критеріїв оцінювання4

  - формування субєктної позиції учнів у процесі оцінювання;

  - створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну

    діяльність ( рефлексія);

-    коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів

    оцінювання.

Основою для підсумкового оцінювання можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, забіксовані на носіях зворотнього зв’язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Підсумкову оцінку за рік рекомендовано визначати з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                          Мовно-літературна освітня галузь

 

Рідномовна освіта (українська мова і література,

мови і літератури корінних народів та національних меншин)

 

Пояснювальна записка

 

Освітню програму з рідномовної освіти створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

 

Метою рідномовної освіти для загальної середньої освіти є розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому і суспільному житті, у міжкультурному діалозі, бачити її передумовою життєвого успіху; плекання здатності спілкуватися рідною мовою (якщо вона не українська); формування шанобливого ставлення до культурної спадщини; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду.

 

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями рідномовної освіти у початковій школі є:

 

  • виховання стійкої мотивації до читання та прагнення вдосконалювати своє мовлення;
  • сприяння індивідуальному самовияву учнів та взаємодії між ними через розвиток комунікативних умінь, зокрема діалогічного мовлення, театралізацію;
  • розвиток уміння вдумливого читання і базових правописних умінь;
  • збагачення духовного світу учнів через естетичне сприймання творів художньої літератури та медіапродуктів;
  • розвиток уяви та творчого мислення учнів за допомогою творів літератури та мистецтва, медіатекстів, театралізації, гри;
  • формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти);
  • розвиток здатності спостерігати за мовними явищами, експериментувати зі звуками, словами, фразами, зокрема і в мовних іграх, для опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;
  • створення сприятливого мовного середовища у школі, зокрема й через пізнання сучасної дитячої літератури різної тематики та жанрів.

 

Відповідно до окреслених завдань, у початковому курсі рідномовної освіти виокремлено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовлення», «Театралізуємо».

Комунікативна компетентність, зокрема вільне володіння українською мовою та спілкування рідною мовою (якщо вона не українська), виявляється в безпосередньому та опосередкованому спілкуванні.

Для формування комунікативної компетентності в умовах безпосереднього спілкування програма пропонує розгортати навчальну діяльність у межах змістової лінії «Взаємодіємо усно» (мовець / слухач – слухач / мовець). Ця змістова лінія передбачає залучення учнів до дій зі сприймання, перетворення, виокремлення, аналізу й інтерпретації, оцінювання та використання усної інформації в реальній мовленнєвій практиці (бесіда, дискусія у класі, мікродискусія в групі, обговорення в парі тощо).

Для становлення комунікативної компетентності в умовах опосередкованого спілкування (на відстані у просторі та часі) запропоновано змістові лінії «Читаємо» (читач – автор), «Взаємодіємо письмово» (автор – читач), «Досліджуємо медіа» (читач / глядач / слухач – автор). Ці змістові лінії забезпечують здобуття досвіду опосередкованого спілкування, опанування кола знань (понять, уявлень) та вмінь, що дають змогу учням удосконалювати комунікативну компетентність.

Змістова лінія «Читаємо» спрямована на розвиток мотивації дітей до читання, залучення їх до читацької діяльності, яка ґрунтується на учнівській ініціативності та самостійності у доборі текстів для читання та інтерпретації прочитаного. Під час читання учні розвивають уміння сприймати та аналізувати текст, оцінювати прочитане та перетворювати інформацію, уявляти, мислити творчо.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» передбачає залучення учнів до реальної писемної практики, зокрема за допомогою цифрових пристроїв та в режимі онлайн. Результатом такої роботи є базові вміння створювати писемні висловлювання у реальному та віртуальному просторі та редагувати їх.

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає ознайомлення школярів з основами медіаграмотності. Діти формують уявлення про межу між реальним світом і світом мас-медіа. Вони вчаться інтерпретувати, аналізувати, оцінювати медіатексти (фільм, мультфільм, реклама, фотографія тощо) та створювати прості медіапродукти. Змістова лінія «Досліджуємо медіа» пропонує інструмент для активного критичного освоєння комунікативного медіасередовища.

Змістова лінія «Досліджуємо мовлення» забезпечує дослідження мовних закономірностей і формування на цій основі свідомих мовленнєвих умінь (орфоепічних, лексичних, граматичних, правописних, стилістичних, словотвірних). Також у межах цієї змістової лінії учні опановують виражальні засоби художніх текстів, що в цілому сприяє творенню індивідуального стилю мовлення.

Змістова лінія «Театралізуємо» слугує розвитку комунікативних умінь учнів, зокрема вміння моделювати різні ситуації спілкування, обирати відповідні комунікативні стратегії, досліджувати несловесні засоби спілкування. Увага до несловесних засобів приділятиметься і в змістових лініях «Взаємодіємо усно» та «Досліджуємо медіа», а сам прийом театралізації може використовуватися й у змістовій лінії «Читаємо».

Специфіка змістової лінії «Театралізуємо» пов’язана з формуванням уявлення про театр як місце, де учні здобувають досвід співчуття та співпереживання. Тому в межах змістової лінії «Театралізуємо» учні досліджують чужу (глядач) та власну (актор) експресію. Ця змістова лінія передбачає залучення учнів до сценічної творчості, в умовах якої школярі набувають акторського досвіду, зокрема імпровізації, що забезпечує розвиток у дитини емоційного інтелекту, творчого мислення, самосвідомості й самоефективності, уміння мобілізувати інших, ініціативності, уміння долати бар’єри, пов’язані з неоднозначністю, невизначеністю та ризиками, співпрацювати з іншими особами.

 

 

 

Результати навчання і пропонований зміст

 

3 – 4-й класи

 

Обов’язкові результати навчання

Очікувані результати

навчання

1

2

  1. Змістова лінія «Взаємодіємо усно»

Критично сприймає інформацію для досягнення різних цілей; уточнює інформацію з огляду на ситуацію

Учень / учениця:

- зважає на ситуації спілкування: враховує умови, учасників, мету [4 МОВ 1-1.1-1];

- з увагою сприймає усні репліки діалогу, перепитує, уточнює з огляду на ситуацію спілкування

[4 МОВ 1-1.1-2];

- обговорює усне повідомлення в парі або групі для пошуку додаткових аргументів або спростування наведених [4 МОВ 1-1.1-3];

- зіставляє почуте з власним досвідом [4 МОВ 1-1.1-4]

 

На основі почутого створює асоціативні схеми, таблиці; стисло і вибірково передає зміст почутого; переказує текст за різними завданнями

Учень / учениця:

- перефразовує репліки в діалозі [4 МОВ 1-1.2-1];

- передає зміст усного повідомлення (послідовність подій у розповіді; перелік ознак в описі; наведені аргументи в міркуванні) [4 МОВ 1-1.2-2];

- переказує текст творчо (зміна оповідача в тексті-розповіді; зміна послідовності переліку наведення ознак у тексті-описі; зміна послідовності аргументів у тексті-міркуванні) [4 МОВ 1-1.2-3];

- передає зміст повідомлення за допомогою асоціативних схем, таблиць [4 МОВ 1-1.2-4]

 

Виокремлює необхідну інформацію з різних усних джерел, зокрема медіатекстів, для створення власного висловлювання з конкретною метою

Учень / учениця:

- виокремлює інформацію для створення власного висловлення з конкретною метою (усне оголошення, усний відгук, усний стислий переказ) [4 МОВ 1-1.3-1];

- прогнозує, як відібрану інформацію можна використати корисно [4 МОВ 1-1.3-2];

- систематизує та узагальнює необхідну інформацію [4 МОВ 1-1.3-3]

 

Визначає та обговорює цілі, основні ідеї та окремі деталі усної інформації; пояснює зміст і форму текстів, зокрема медіатекстів, пов’язує, зіставляє із власними спостереженнями, життєвим досвідом, враховує думки інших осіб

 

Учень / учениця:

- визначає тему усного повідомлення [4 МОВ 1-1.4-1];

- визначає головну думку тексту [4 МОВ 1-1.4-2];

- зіставляє тему і головну думку усного повідомлення з власними спостереженнями, поведінкою, досвідом [4 МОВ 1-1.4-3];

- пояснює можливий вплив висловлення на слухача [4 МОВ 1-1.4-4]

 

 

Висловлює своє ставлення до усного повідомлення, простого тексту, медіатексту, обґрунтовує думки, спираючися на власний досвід; визначає позицію співрозмовника, погоджується з нею або заперечує її

Учень / учениця:

- висловлює своє ставлення до усного повідомлення (наприклад, прагнення спростувати або шукати додаткові аргументи на захист) [4 МОВ 1-1.5-1];

- обґрунтовує своє ставлення до усного повідомлення, наводячи приклади з власного досвіду, а також спираючись на набуті наукові знання [4 МОВ 1-1.5-2];

- визначає позицію мовця (категоричність чи невпевненість; дотримання етикету (ввічливість) чи порушення етикетних норм), аргументовано погоджується з нею або заперечує її [4 МОВ 1-1.5-3]

 

Висловлює власні погляди, підтверджує їх прикладами, враховує думки інших осіб; дотримується найважливіших правил літературної вимови, висловлюючи власні погляди

Учень / учениця:

- вступає і підтримує діалог на теми, пов’язані з важливими для дитини життєвими ситуаціями [4 МОВ 1-1.6-1];

- наводить аргументи на захист власної думки та ілюструє її прикладами [4 МОВ 1-1.6-2];

- ініціює дискусію, висловлюючи власні погляди і слухаючи інших [4 МОВ 1-1.6-3];

- висловлює доброзичливо своє ставлення до думок інших (поділяє їх повністю, частково чи аргументовано відхиляє) [4 МОВ 1-1.6-4];

- дотримується правил літературної вимови у власному висловлюванні [4 МОВ 1-1.6-5];

- створює власне висловлення на основі почутого/ побаченого/ прочитаного [4 МОВ 1-1.6-6]

 

Обирає вербальні та невербальні засоби спілкування, доречно використовує їх для спілкування та створення простих медіатекстів відповідно до комунікативної мети; вимовляє з правильною інтонацією різні за метою висловлювання речення; використовує у власному мовленні засоби художньої виразності у творах різних жанрів

Учень / учениця:

- добирає словесні й несловесні засоби спілкування з огляду на мету та умови спілкування, враховуючи наявність варіантів [4 МОВ 1-1.7-1];

- робить висновок про узгодженість або неузгодженість словесних і несловесних засобів спілкування та намірів у поведінці співрозмовника [4 МОВ 1-1.7-2];

- використовує різні форми візуалізації (малюнки, графіки,схеми, таблиці) для супроводу своїх поглядів під час презентації, щоби привернути увагу слухачів [4 МОВ 1-1.7-3];

- створює есе для висловлювання власних поглядів та усної презентації [4 МОВ 1-1.7-4];

- використовує засоби художньої виразності для досягнення комунікативної мети (привітання, побажання, вияв співчуття, захоплення) [4 МОВ 1-1.7-5];

- правильно інтонує різні види речень за метою висловлювання та емоційним забарвленням [4 МОВ 1-1.7-6]

 

Описує власні емоції та емоції співрозмовника від прослуханого/ побаченого. Доречно використовує у власному мовленні формули мовленнєвого етикету

Учень / учениця:

- передбачає й описує свої емоції та емоції співрозмовника, коли пропонує для читання або перегляду книгу, фільм, гру тощо [4 МОВ 1-1.8-1];

- доречно використовує у власному мовленні формули мовленнєвого етикету, зважає на різні види тональності (звичайна, фамільярна, вульгарна) [4 МОВ 1-1.8-2]

 

Пропонований зміст

Діалогічне та монологічне мовлення.Уявлення про ситуацію міжособистісного спілкування (умови, учасники, мета). Репліка в діалозі: порада, співчуття, комплімент тощо. Перепитування як спосіб уточнення почутої інформації в діалозі. Перефразування. Мовні засоби вираження запитань (інтонація, займенники, прислівники, частки, сполучники, порядок слів). Позиція мовця (категоричність чи невпевненість; дотримання мовленнєвого етикету чи порушення етикетних норм). Дискусія як зіставлення різних поглядів на проблему.

Розповідь, опис та міркування як види монологічного мовлення. Інтонація розповідного, спонукального, питального речення. Інтонаційне забарвлення окличного речення. Есе як висловлення довільної форми.

Робота з інформацією. Явна і прихована інформація. Перетворення інформації: види асоціативних схем, таблиця.

Мовленнєвий етикет. Норми спілкування в різних комунікативних ситуаціях (знайомі та незнайомці). Сфери спілкування: навчання, сім’я, дозвілля, послуги тощо. Різні види тональності (звичайна, фамільярна, вульгарна).

 

  1. Змістова лінія «Читаємо»

1

2

Прогнозує зміст дитячої книжки за обкладинкою, заголовком, ілюстраціями та анотацією; володіє повноцінними навичками читання (вголос і мовчки), що дає змогу зрозуміти тексти різних видів

Учень / учениця:

- прогнозує орієнтовний зміст тексту на основі заголовка, ключових слів, анотації, невербальної інформації (ілюстрації, таблиці, схеми, графіки тощо) [4 МОВ 2-2.1-1];

- читає подумки та виразно вголос тексти різних видів та з різною метою [4 МОВ 2-2.1-2];

- розповідає (докладно, стисло або вибірково), про що йдеться в тексті [4 МОВ 2-2.1-3];

- ставить запитання різної спрямованості: до змісту твору, до автора, до читача [4 МОВ 2-2.1-4];

- знаходить у тексті відповіді на поставлені запитання [4 МОВ 2-2.1-5];

- відтворює фактичну інформацію з тексту [4 МОВ 2-2.1-6];

добирає і впорядковує потрібну інформацію з таблиць, графіків, схем тощо [4 МОВ 2-2.1-7];

- установлює послідовність дій персонажів художніх творів [4 МОВ 2-2.1-8];

- зіставляє прочитане із власним життєвим досвідом [4 МОВ 2-2.1-9]

 

Пов’язує елементи інформації в цілісну картину; розрізняє факти і думки про ці факти; формулює прямі висновки на основі інформації, виявленої в тексті; визначає форму і пояснює зміст простих медіатекстів

 

Учень / учениця:

- виявляє в тексті неочевидну інформацію, узагальнює її [4 МОВ 2-2.2-1];

- виділяє ключові слова та пояснює, як вони допомагають зрозуміти зміст тексту [4 МОВ 2-2.2-2];

- виявляє зв’язки в текстах: між окремими частинами тексту, між частинами тексту і темою або головною думкою [4 МОВ 2-2.2-3];

- досліджує елементи тексту (слова автора, діалог персонажів, опис, виражальні засоби мови) [4 МОВ 2-2.2-4];

- розрізняє в тексті факти і судження, знаходить між ними зв’язок [4 МОВ 2-2.2-5];

- висловлює припущення про наміри автора тексту, обґрунтовує свої думки [4 МОВ 2-2.2-6];

- формулює під час і після читання тексту запитання для можливої дискусії [4 МОВ 2-2.2-7];

- установлює причиново-наслідкові зв’язки між подіями, вчинками персонажів та їхніми стосунками з іншими персонажами [4 МОВ 2-2.2-8];

- виявляє деталі тексту, важливі для розуміння ідей;

- розпізнає стиль тексту і пояснює, як він впливає на сприймання інформації [4 МОВ 2-2.2-9];

- формулює ідеї тексту, пов’язує їх із власним досвідом [4 МОВ 2-2.2-10]

 

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Надає у письмовій формі інформацію про себе, навколишній світ, побут, використовуючи прості слова та вирази

 

Учень / учениця:

- використовує прості слова, сталі вирази для опису предметів та явищ, із якими стикається у повсякденному житті [4 ІНО 6-3.4-1];

- пише прості фрази та речення про себе та інших [4 ІНО 6-3.4-2]

 

1. Змістова лінія «Онлайн взаємодія»

Створює в режимі реального часу прості повідомлення за допомогою кількох коротких речень

Учень / учениця:

- обмінюється елементарними письмовими повідомленнями, наприклад, про побут, сім’ю, улюблені заняття та вподобання, використовуючи допоміжні засоби [4 ІНО 7-3.5-1];

- створює елементарні онлайн дописи, використовує прості форми медіатекстів [4 ІНО 7-3.5-2];

- оформлює під наглядом дорослих заявки онлайн, надаючи основну інформацію про себе (наприклад, ім’я, електронну адресу або номер телефону) [4 ІНО 7-3.5-3]

 

Пропонований зміст

Тематика ситуативного спілкування та лексичний діапазон:

Я, моя родина і друзі

·       члени родини

·       числа до 100

·       вік старших членів родини

·       місце проживання

·       щоденні обов’язки

·       населені пункти

Відпочинок і дозвілля

·       захоплення розваги

·       спорт

·       улюблені дитячі герої

·       крамниці і покупки

Людина

·       зовнішність людини

·       професії

·       гігієна

·       стан здоров’я

Помешкання

· види помешкань

· дім

· квартира

· моя кімната

· меблі

Харчування

·       посуд

·       назви продуктів харчування

Природа та навколишнє середовище України і країн виучуваної мови

 

· погода та вибір одягу

· довкілля

· природні явища.

Подорож Україною та країнами виучуваної мови

· поїздка на канікулах

· види транспорту

· назви столиць, населених пунктів.

Свята і традиції України та країн виучуваної мови

·       місяці

·       місце, дата, час проведення

·       свята, події

·       святкування в кафе.

Школа

·       навчальні предмети

·       розклад

·       улюблений предмет

·       шкільні події

Мовленнєві функції:

·       привітатися

·       попрощатися

·       попросити вибачення

·       подякувати

·       представити себе/ когось

·       називати/ описувати когось/ щось

·       ставити запитання і відповідати на них

·       розуміти та виконувати прості вказівки/ інструкції/ команди

·       розуміти прості інформаційні знаки

·       вітати зі святом

·       висловлювати вподобання

·       виражати настрій

 

Мовний інвентар

Мовний інвентар (лексика та граматика) орієнтовний і дібраний відповідно до комунікативної ситуації, потреб учнів та принципу концентричного навчання. Він не є метою навчання, тому його не розглядаємо як окремі лексичні або граматичні теми, а вивчаємо в контексті тематики ситуативного спілкування. Граматичний матеріал подано здебільшого на рівні лексичних одиниць: учні засвоюють окремі граматичні явища в мовленнєвих зразках без пояснення морфологічних та синтаксичних зв'язків між частинами мови або структурними одиницями, що входять до цього зразка.

 

 

 

 

 

 

 

Мовно-літературна освітня галузь

 

Іншомовна освіта (англійська мова)

 

Пояснювальна записка

 

Освітню програму з іншомовної освіти створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

 

Метою іншомовної освіти для загальної середньої освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей і задоволення різних життєвих потреб дитини.

 

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями іншомовної освіти у початковій школі є:

 

·       здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених цією програмою;

·       розуміти на слух зміст автентичних текстів;

·       читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;

·       здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;

·       адекватно використовувати досвід, набутий під час вивчення рідної мови та інших навчальних предметів;

·       використовувати в разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;

·       критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;

·       висловлювати свої думки, почуття та ставлення;

·       ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування;

·       обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб;

·       ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

 

Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах опанування іноземної мови в контексті міжкультурної парадигми, що передбачає ознайомлення з культурою народу, чию мову вивчають учні. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації в межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. На кінець 2-го класу учні загальноосвітніх навчальних закладів досягають рівня Pre-А1, а на кінець 4-го класу – рівня А1. Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень в кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із «Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти»[3].

Відповідно до мети іншомовної освіти та завдань у початковій школі, виокремлено такі змістові лінії: «Сприймання на слух», «Зорове сприймання», «Усна взаємодія», «Усне висловлювання», «Писемна взаємодія», «Писемне висловлювання», «Онлайн взаємодія».

Іншомовна комунікативна компетентність виявляється в безпосередньому та опосередкованому міжкультурному спілкуванні. Для формування комунікативної компетентності в умовах безпосереднього спілкування програма пропонує розгортати навчальну діяльність у межах змістових ліній «Сприймання на слух», «Усна взаємодія», «Усне висловлювання». Змістова лінія «Сприймання на слух» передбачає залучення учнів до дій зі сприймання коротких простих запитань, тверджень, вказівок, інструкцій та реагування на них вербально і/ або невербально. Змістова лінія «Усна взаємодія» спрямована на розвиток умінь розпізнавати знайомі слова повсякденного вжитку у знайомому контексті; ставити запитання та давати відповіді про себе та щоденні справи. Змістова лінія «Усне висловлювання» передбачає творення коротких фраз про себе, надавання базової персональної інформації (наприклад, ім’я, адреса, родина, національність).

Для становлення комунікативної компетентності в умовах опосередкованого спілкування (на відстані в просторі та часі) запропоновано змістові лінії «Зорове сприймання» (читач – автор), «Писемна взаємодія», «Писемне висловлювання», «Онлайн взаємодія». Усі перелічені змістові лінії забезпечують для учня здобуття досвіду опосередкованого спілкування та опанування низки комунікативних умінь, що дасть змогу учням розвивати комунікативну компетентність. Змістова лінія «Зорове сприймання» передбачає сприймання та розпізнавання знайомих слів у супроводі малюнків. У рамках змістової лінії «Писемне висловлювання» учні навчаються писати короткі фрази для надання базової інформації. Результатом опрацювання змістової лінії «Онлайн взаємодія» є оволодіння вміннями встановлювати базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання, та розміщувати прості твердження про себе у форматі онлайн.

 

 

                                 Результати навчання і пропонований зміст

 

3–4-й класи

 

Обов’язкові результати навчання

Очікувані результати навчання

(відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання)

Рівень A1

1

2

2.  Змістова лінія «Сприймання на слух»

 

Визначає в усному повідомленні інформацію за різними завданнями на знайомі повсякденні теми

Учень / учениця:

- розпізнає основний зміст усного повідомлення у знайомій ситуації [4 ІНО 1-1.1-1];

- виконує вказівки, розуміє інформацію щодо розташування предметів тощо [4 ІНО 1-1.1-2];

- розпізнає значення кількісних і порядкових числівників (ціна, дата, час) в усних оголошеннях [4 ІНО 1-1.1-3]

 

Розуміє зміст усного висловлення у знайомому повсякденному контексті

Учень / учениця:

- розуміє конкретну інформацію у знайомому повсякденному контексті, якщо мовлення повільне та чітке [4 ІНО 1-1.2-1];

- здогадується про значення слів із контексту усного повідомлення [4 ІНО 1-1.2-2]

 

3. Змістова лінія «Зорове сприймання»

Розпізнає знайомі імена/ назви, слова та елементарні фрази в коротких, простих текстах

 

Учень / учениця:

- розпізнає знайомі слова і прості фрази [4 ІНО 2-2.1-1];

- здогадується про основний зміст прочитаного, якщо він супроводжуються малюнком або символом [4 ІНО 2-2.1-2]

Визначає в тексті інформацію за різними завданнями на знайомі повсякденні теми

Учень / учениця:

- знаходить і розуміє базову інформацію в коротких простих текстах [4 ІНО 2-2.2-1];

- виявляє конкретну інформацію в коротких простих текстах відповідно до окресленого завдання [4 ІНО 2-2.2-2]

 

 

4. Змістова лінія «Усна взаємодія»

Спілкується на добре знайомі теми, реагує на прості твердження щодо задоволення нагальних потреб та висловлює ці потреби

 

Учень / учениця:

- ставить і відповідає на прості запитання, які стосуються знайомих тем [4 ІНО 3-3.1-1];

- ініціює і вербально реагує на прості твердження щодо нагальних потреб і знайомих тем [4 ІНО 3-3.1-2];

- бере участь у розмові фактологічного характеру на передбачувану тему (наприклад, рідна країна, родина, школа) [4 ІНО 3-3.1-3]

 

5. Змістова лінія  «Усне висловлювання»

Розповідає про людей, навколишній світ та побут простими, окремими фразами та висловлює своє ставлення

 

Учень / учениця:

- описує прості аспекти свого повсякденного життя за допомогою низки простих речень, використовуючи прості слова та фрази, якщо має змогу заздалегідь підготуватися [4 ІНО 4-3.2-1];

- описує свої емоції та емоції співрозмовника [4 ІНО 4-3.2-2]

 

6. Змістова лінія «Писемна взаємодія»

Запитує та надає особисту інформацію у письмовій формі, використовуючи прості слова, короткі речення та сталі вирази

Учень / учениця:

- використовує прості слова, короткі речення та сталі вирази для написання коротких простих повідомлень (наприклад, СМС) друзям, надаючи їм інформацію або запитуючи про щось [4 ІНО 5-3.3-1];

- запитує (письмово) друзів елементарну особисту інформацію [4 ІНО 5-3.3-2];

- пише короткі прості листи та листівки-вітання [4 ІНО 5-3.3-3]

 

7. Змістова лінія «Писемне висловлювання»

Надає у письмовій формі інформацію про себе, навколишній світ, побут, використовуючи прості слова та вирази

 

Учень / учениця:

- використовує прості слова, сталі вирази для опису предметів та явищ, із якими стикається у повсякденному житті [4 ІНО 6-3.4-1];

- пише прості фрази та речення про себе та інших [4 ІНО 6-3.4-2]

 

8. Змістова лінія «Онлайн взаємодія»

Створює в режимі реального часу прості повідомлення за допомогою кількох коротких речень

Учень / учениця:

- обмінюється елементарними письмовими повідомленнями, наприклад, про побут, сім’ю, улюблені заняття та вподобання, використовуючи допоміжні засоби [4 ІНО 7-3.5-1];

- створює елементарні онлайн дописи, використовує прості форми медіатекстів [4 ІНО 7-3.5-2];

- оформлює під наглядом дорослих заявки онлайн, надаючи основну інформацію про себе (наприклад, ім’я, електронну адресу або номер телефону) [4 ІНО 7-3.5-3]

 

Пропонований зміст

Тематика ситуативного спілкування та лексичний діапазон:

Я, моя родина і друзі

·       члени родини

·       числа до 100

·       вік старших членів родини

·       місце проживання

·       щоденні обов’язки

·       населені пункти

Відпочинок і дозвілля

·       захоплення розваги

·       спорт

·       улюблені дитячі герої

·       крамниці і покупки

Людина

·       зовнішність людини

·       професії

·       гігієна

·       стан здоров’я

Помешкання

· види помешкань

· дім

· квартира

· моя кімната

· меблі

Харчування

·       посуд

·       назви продуктів харчування

Природа та навколишнє середовище України і країн виучуваної мови

 

· погода та вибір одягу

· довкілля

· природні явища.

Подорож Україною та країнами виучуваної мови

· поїздка на канікулах

· види транспорту

· назви столиць, населених пунктів.

Свята і традиції України та країн виучуваної мови

·       місяці

·       місце, дата, час проведення

·       свята, події

·       святкування в кафе.

Школа

·       навчальні предмети

·       розклад

·       улюблений предмет

·       шкільні події

Мовленнєві функції:

·       привітатися

·       попрощатися

·       попросити вибачення

·       подякувати

·       представити себе/ когось

·       називати/ описувати когось/ щось

·       ставити запитання і відповідати на них

·       розуміти та виконувати прості вказівки/ інструкції/ команди

·       розуміти прості інформаційні знаки

·       вітати зі святом

·       висловлювати вподобання

·       виражати настрій

 

Мовний інвентар

Мовний інвентар (лексика та граматика) орієнтовний і дібраний відповідно до комунікативної ситуації, потреб учнів та принципу концентричного навчання. Він не є метою навчання, тому його не розглядаємо як окремі лексичні або граматичні теми, а вивчаємо в контексті тематики ситуативного спілкування. Граматичний матеріал подано здебільшого на рівні лексичних одиниць: учні засвоюють окремі граматичні явища в мовленнєвих зразках без пояснення морфологічних та синтаксичних зв'язків між частинами мови або структурними одиницями, що входять до цього зразка.

 

     


Математична освітня галузь

 

Пояснювальна записка

 

Освітня програма з математики для 1 – 4  класів спрямована на формування  в учнів математичної ключової і предметної компетентностей, реалізацію мети та загальних цілей освітньої галузі, визначених у Державному стандарті початкової освіти (далі Стандарт).

  При конструюванні програми головний акцент зроблено на реалізацію компетентнісного підходу у викладанні математики. Визначальними у структурі програми є обов’язкові  та очікувані результати навчання на кінець другого та четвертого класів.

  Такий підхід дає можливість чітко бачити, якими компетентностями мають оволодіти молодші школярі на першому та другому циклах початкової освіти, а вчитель не мусить концентрувати свою увагу на вивченні однакового для всіх обсягу і змісту   матеріалу, залишаючи за собою право його вибору з урахуванням вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб учнів шляхом розроблення  власної освітньої програми.

  Метою математичної освітньої галузі Стандарт визначає «розвиток математичного мислення дитини, здатностей розуміти й оцінювати математичні факти й закономірності, робити усвідомлений вибір, розпізнавати в повсякденному житті проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, моделювати процеси та ситуації для вирішення проблем».

            У відповідності із загальними цілями найважливішими завданнями навчання математики можуть бути:  

·       формування  здатності розпізнавати серед повсякденних проблем ті, які можна розв’язати із застосуванням математичних методів та способів;

·       розвиток уміння здійснювати дослідження,  аналіз,  планування  послідовності  дій   для розв’язання  повсякденних проблем математичного змісту, зокрема й сюжетних задач; 

·       формування та розвиток  усвідомлених і міцних обчислювальних навичок;

·       вироблення вміння описувати побачене, почуте, прочитане за допомогою простих  математичних моделей; 

·       формування  відповідального ставлення щодо висування гіпотез, їх оцінки, доведення  або спростування, обґрунтування свого вибору;

·       вироблення досвіду дослідження просторових відношень, форм об’єктів навколишнього світу, конструювання площинних та об’ємних геометричних фігур;

·       вироблення  вміння сприймати,  перетворювати та оцінювати отриману інформацію, використовуючи різні джерела, у тому числі й засоби інформаційно-комунікаційних технологій.

У початковому курсі математичної освіти відповідно до зазначеної мети і сформульованих завдань виділено такі змістові лінії: «Лічба», «Числа. Дії з числами», «Вимірювання величин», «Просторові відношення. Геометричні фігури», «Робота з даними».

  У межах змістових ліній «Лічба», «Числа. Дії з числами» здійснюється формування поняття числа,  насамперед, розуміння учнями принципу утворення різних видів чисел (натуральних одноцифрових, натуральних багатоцифрових, дробових тощо) та способів виконання дій з цими числами порівняння, додавання, віднімання, множення та ділення. Крім того, розгортається робота з дослідження законів і властивостей, способів виконання  арифметичних дій під час розв’язання повсякденних проблем математичного змісту, зокрема й сюжетних задач. 

У рамках змістової  лінії «Вимірювання величин», опираючись на суб’єктний досвід та навички дослідницької роботи, молодші школярі вчаться вимірювати величини довжини, маси, температури, часу, місткості (об’єму) за допомогою підручних засобів і вимірювальних приладів, оперувати  грошима. 

Разом з тим, учні  виконують перетворення, порівняння, додавання і віднімання іменованих чисел, розв’язують повсякденні проблеми математичного змісту, в тому числі й сюжетні задачі, використовуючи різні одиниці вимірювання величин.

У процесі навчальної роботи з різного роду величинами виокремлюється також і робота з геометричним матеріалом, дослідження просторових відношень та геометричних фігур різних форм, конструювання площинних та об’ємних фігур з підручного матеріалу, створення макетів реальних та уявних об’єктів різних конструкцій, виконання простих завдань, описаних у математичних текстах, в т.ч. й сюжетних задачах геометричного змісту (змістова лінія «Просторові відношення. Геометричні фігури»).

Формування в учнів уміння аналізувати повсякденні проблеми математичного змісту потребує оволодіння ними математичним моделюванням як прийомом діяльності при дослідженні реальних об’єктів і процесів та при розв’язуванні навчально - пізнавальних і практико зорієнтованих задач, використовуючи різні джерела інформації, в тому числі й засоби інформаційно-комунікаційних технологій.

З прикладами так званих «фізичних» моделей школярі зустрічаються ще в  дошкіллі: іграшки, що оточують дитину, фотографія людини, глобус  та ін., а математичне моделювання – це створення моделей та їх дослідження засобами математики.

З 1-го класу учнів варто привчати до роботи з різного виду простими математичними моделями, оскільки вони так чи інакше допомагають виділити, впорядкувати, проаналізувати та зафіксувати дані (подані в умові задачі, зібрані за допомогою опитувальника тощо). Ця робота розгортається у межах змістової лінії «Робота з даними».

Таким чином, упродовж  двох циклів навчання математики  у поєднанні з іншими освітніми галузями у здобувачів початкової освіти здійснюватиметься формування знань, умінь, ставлень, що є сутністю компетентнісного підходу, для забезпечення подальшої здатності успішно навчатися, усвідомлюючи роль математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини. 

 

 

 

                                         Результати навчання і пропонований зміст

 

3–4-й класи

 

Обов’язкові результати навчання

 

Очікувані результати навчання

1

2

1. Змістова лінія «Лічба»

Розпізнає серед життєвих ситуацій ті, що стосуються кількісних відношень/ форм об’єктів навколишнього світу

Учень / учениця:

- відтворює в різних видах діяльності ймовірні та фактичні результати лічби об’єктів, що їх оточують [4 МАО 1-1.1-1];

- уживає в мовленні кількісні та порядкові числівники [4 МАО 1-1.1-2]

 

 

 

 

 

Встановлює кількість об’єктів; позначає результат лічби числом; порівнює числа в межах мільйона та упорядковує

 

 

 

Учень / учениця:

- лічить у межах мільйона в прямому і зворотному порядку [4 МАО 1-4.2-1];

- лічить у межах мільйона від будь-якого числа до вказаного [4 МАО 1-4.2-2];

- лічить тисячами, десятками тисяч, сотнями тисяч у межах мільйона [4 МАО 1-4.2-3]

 

Визначає істотні,
спільні і відмінні ознаки математичних об’єктів; порівнює, узагальнює і класифікує об’єкти за суттєвою ознакою

Учень / учениця:

- упорядковує та узагальнює об’єкти навколишнього світу за однією або декількома ознаками [4 МАО 1-4.1-1];

- порівнює та класифікує об’єкти навколишнього світу за однією або декількома ознаками [4 МАО 1-4.1-2];

- визначає істотні, спільні і відмінні ознаки об’єктів [4 МАО 1-4.1-3];

- продовжує послідовності та знаходить пропущені члени [4 МАО 1-4, 1-4];

- описує звязок між сусідніми членами послідовності або між членом та його номером [4 МАО 1-4.1-5]

 

Пропонований зміст

Лічильні одиниці – тисяча, десять тисяч, сто тисяч. Лічба тисячами, десятками тисяч, сотнями тисяч у межах мільйона.

Лічба в прямому та зворотному порядку в межах мільйона, лічба в межах числового проміжку (від будь-якого числа до вказаного) в прямому та зворотному порядку.

Істотні, спільні та відмінні ознаки об’єктів.

Порівняння, упорядкування, узагальнення та класифікація об’єктів за суттєвою ознакою.

Відтворення та зіставлення ймовірних та фактичних результатів лічби.

 

2. Змістова лінія «Числа. Дії з числами»

1

2

 

 

 

 

Встановлює кількість об’єктів; позначає результат лічби числом; порівнює числа в межах мільйона та упорядковує

 

Учень / учениця:

- читає і записує багатоцифрові числа в межах мільйона [4 МАО 2-4.2-1];

- утворює багатоцифрові числа різними способами [4 МАО 2-4.2-2];

- класифікує багатоцифрові числа за кількістю цифр у їх записі [4 МАО 2-4.2-3];

- встановлює позиційне значення цифри в записі багатоцифрового числа [4 МАО 2-4.2-4];

- визначає загальну кількість одиниць, десятків, сотень, одиниць тисяч, десятків тисяч, сотень тисяч у числі [4 МАО 2-4.2-5];

- записує багатоцифрові числа у вигляді суми розрядних доданків [4 МАО 2-4.2-6];
- порівнює багатоцифрові числа різними способами [4 МАО 2-4.2-7];

- встановлює відношення рівності та нерівності між числовими виразами [4 МАО 2-4.2-8];

- читає і записує дроби [4 МАО 2-4.2-9];

- тлумачить дріб як одну або кілька рівних частин цілого, пояснює суть понять «чисельник» і «знаменник» [4 МАО 2-4.2-10];

- порівнює дроби з однаковими знаменниками [4 МАО 2-4.2-11]

 

Обчислює усно й письмово у різних життєвих ситуаціях

 

Учень / учениця:

- виконує усно та письмово обчислення в межах мільйона в навчальних і життєвих ситуаціях [4 МАО 2-4.3-1];

- встановлює взаємозв’язки між арифметичними діями додавання і віднімання, множення і ділення [4 МАО 2-4.3-2];

- знаходить значення числового виразу [4 МАО 2-4.3-3];

- знаходить дріб від числа та число за величиною його дробу [4 МАО 2-4.3-4]

 

Використовує залежність між компонентами і результатом арифметичної дії для розв’язання проблемної ситуації; використовує буквену символіку для запису математичних тверджень

Учень / учениця:

- обґрунтовує, як зміна одного з компонентів впливає на результат арифметичної дії [4 МАО 2-4.8-1];

- читає і записує математичні твердження, використовуючи буквену символіку [4 МАО 2-4.8-2];

- обчислює вирази зі змінною (змінними) при заданому її (їх) числовому значенні [4 МАО 2-4.8-3];

- розв’язує рівняння з однією змінною, у яких один компонент чи права частина є числовим виразом [4 МАО 2-4.8-4];

- добирає із запропонованих таке значення змінної, яке задовольняє нерівність [4 МАО 2-4.8-5];

- перевіряє, чи є дане число розв’язком нерівності з однією змінною [4 МАО 2-4.8-6]

 

Використовує відомі засоби добору необхідних даних для розв’язання проблемної ситуації

Учень / учениця:

- аналізує проблемну ситуацію з огляду на можливість використання відомих засобів добору даних [4 МАО 2-3.1-1]

- добирає числові дані, необхідні й достатні для розв’язання проблемної ситуації [4 МАО 2-3.1-2]

 

Перетворює інформацію (почуту, побачену, прочитану) різними способами у схему, таблицю, схематичний рисунок

 

Учень / учениця:

- представляє проблемну ситуацію різними способами [4 МАО 2-2.1-1];

- обирає спосіб представлення інформації (схема, таблиця, схематичний рисунок) [4 МАО 2-2.1-2]

Прогнозує результат розв’язання проблемної ситуації з урахуванням власного досвіду

Учень / учениця:

- прогнозує очікуваний результат розв’язання проблемної ситуації [4 МАО 2-1.3-1];

- визначає способи підтвердження або спростовування прогнозу [4 МАО 2-1.3-2]

- відкидає явно некоректні способи прогнозування [4 МАО 2-1.3-3]

 

Обирає спосіб (способи) розв’язання проблемної ситуації

Учень / учениця:

- планує розв’язування проблемної ситуації [4 МАО 2-2.2-1];

- використовує різні стратегії розв’язування проблемної ситуації [4 МАО 2-2.2-2]

- обґрунтовує вибір дій для розв’язання проблемної ситуації [4 МАО 2-2.2-3]

 

Обирає дані, необхідні і достатні для розв’язання проблемної ситуації; обґрунтовує вибір дій для розв’язання проблемної ситуації; розв’язує проблемну ситуацію різними способами

Учень / учениця:

- аналізує проблемну ситуацію з огляду на достатність чи надлишковість наявних даних [4 МАО 2-2.3-1];

- добирає числові дані, необхідні й достатні для розв’язання проблемної ситуації, використовуючи відомі засоби [4 МАО 2-2.3-2]

 

 

 

Перевіряє правильність розв’язання проблемної ситуації різними способами; виявляє та виправляє помилки

Учень / учениця:

- перевіряє правильність розв’язання проблемної ситуації різними способами [4 МАО 2-3.4-1];

- знаходить помилки в математичних обчисленнях, усуває їх, виконуючи необхідні дії [4 МАО 2-3.4-2]

 

Зіставляє одержаний результат із прогнозованим

Учень / учениця:

- порівнює різні способи розв’язання проблемної ситуації, які підтверджують або спростовують прогноз, обирає найефективніший [4 МАО 2-3.3-1];

- зіставляє одержаний результат із прогнозованим [4 МАО 2-3.3-2]

Пропонований зміст

Натуральні багатоцифрові числа. Утворення багатоцифрових чисел (принципи порозрядності та позиційності).

Читання і запис багатоцифрових чисел у межах мільйона.

Позиційне значення цифр у запису багатоцифрового числа.

Запис багатоцифрових чисел у вигляді суми розрядних доданків.

Визначення загальної кількості одиниць, десятків, сотень, одиниць тисяч, десятків тисяч, сотень тисяч у багатоцифровому числі.

Порівняння багатоцифрових чисел.

Числові послідовності.

Арифметичні дії додавання і віднімання багатоцифрових чисел.

Взаємозв’язок між арифметичними діями додавання і віднімання.

Залежність результатів арифметичних дій додавання і віднімання від зміни одного з компонентів.

Прийоми виконання арифметичних дій додавання і віднімання.

Закони додавання та властивості віднімання.

Множення і ділення багатоцифрового числа на одноцифрове, багатоцифрове числа. Взаємозв’язок між арифметичними діями множення і ділення.

Залежність результатів арифметичних дій множення і ділення від зміни одного з компонентів.

Прийоми виконання  арифметичних дій множення і ділення. Ділення з остачею. Властивість остачі.

Закони множення (переставний, сполучний, розподільний) та властивості ділення. Властивості множення і ділення на 1, 10, 100; множення на 0, нуля на число; ділення нуля на число, ділення числа на рівне йому число.

Різницеве та кратне порівняння.

Числові та буквені вирази, рівності та нерівності.

Обчислення числових виразів, які містять кілька арифметичних дій різних ступенів без дужок і з дужками.

Обчислення виразів зі змінною (змінними) при заданому її (їх) числовому значенні.

Розв’язування рівнянь з однією змінною, у яких один компонент або права частина рівняння є числовим виразом.

Нерівності зі змінною.

Звичайні дроби. Утворення звичайного дробу. Читання і запис дробів. Чисельник і знаменник дробу.

Порівняння та впорядкування дробів з однаковими знаменниками.

Знаходження дробу від числа. Знаходження числа за значенням його дробу.

Життєві ситуації, які розв’язуються математичним шляхом, тексти математичного змісту, сюжетні задачі, їх розв’язання різними способами з опорою на прості математичні моделі. Перевірка правильності розв’язання проблемної ситуації різними способами.

Імовірний та фактичний результат обчислень. Помилки в обчисленнях. Способи усунення помилок.

 

3. Змістова лінія «Вимірювання величин»

1

2

Визначає спільну властивість об’єктів навколишнього світу та інтерпретує її як величину для вимірювання та порівняння

Учень / учениця:

- використовує різні мірки для вимірювання величин довжини, маси, температури, часу, місткості, вартості [4 МАО 3-4.7-1];

- записує результати вимірювання величин у міліметрах (мм), сантиметрах (см), дециметрах (дм), метрах ( м), кілометрах (км); грамах (г), кілограмах (кг), центнерах (ц), тоннах (т); градусах Цельсія (Со),  секундах (с), хвилинах (хв), годинах (год), добах, тижнях, місяцях, роках, століттях, тисячоліттях, літрах (л), копійках (к.), гривнях (грн), використовуючи одиниці вимірювання та співвідношення між ними [4 МАО 3-4.7-2];

- перетворює одні одиниці величин в інші [4 МАО 3-4.7-3]

 

Аналізує проблемні ситуації, що виникають у житті; описує проблемні життєві ситуації за допомогою групи величин, які пов’язані між собою

 

Учень / учениця:

- користується годинником і календарем для відстеження та планування подій свого життя [4 МАО 3-1.2-1];

- оперує грошима в ситуації купівлі-продажу [4 МАО 3-1.2-2];

- знаходить швидкість, час, шлях, застосовуючи відповідні формули, під час розв’язуванні практично зорієнтованих задач [4 МАО 3-1.2-3];

- обчислює периметр многокутника та площу прямокутника відомими способами [4 МАО 3-1.2-4];

- знаходить довжину однієї сторони прямокутника: за відомими периметром та іншою стороною; за відомими площею та іншою стороною [4 МАО 3-1.2-5];

- порівнює іменовані числа, подані в одиницях довжини, маси, місткості (об’єму), часу, температури, вартості [4 МАО 3-1.2-6];

- перетворює іменовані числа, виражені в одиницях двох найменувань [4 МАО 3-1.2-7];

- застосовує співвідношення між одиницями вимірювання величин під час розв’язування практично зорієнтованих задач [4 МАО 3-1.2-8];

- виконує додавання і віднімання іменованих чисел, множення і ділення на одноцифрове число іменованих чисел, поданих в одиницях вимірювання довжини маси, вартості і часу [4 МАО 3-1.2-9]

 

Пропонований зміст

Вимірювання величин (довжини, маси, температури, часу, місткості (об’єму), вартості, швидкості, площі) за допомогою підручних засобів та вимірювальних приладів. Одиниці вимірювання величин та співвідношення між ними. Запис результатів вимірювання величин.

Довжина. Одиниці вимірювання довжини: мм, см, дм, м, км. Співвідношення між одиницями вимірювання довжини.

Місткість (об’єм). Одиниця вимірювання місткості (об’єму): л. Співвідношення між одиницями вимірювання місткості (об’єму).

Маса. Одиниці вимірювання маси: г, кг, ц, т. Співвідношення між одиницями вимірювання маси.

Площа. Одиниці вимірювання площі: мм2, см2, дм2, м2, а (сотка), га, км2. Співвідношення між одиницями вимірювання площі.

Час. Основні одиниці вимірювання часу: с, хв, год, доба. Співвідношення між ними. Електронний та механічний годинники. Визначення часу за годинником за 12-годинною та 24-годинною системами. Визначення часу з точністю до хвилини. Використання годинника і календаря для відстежування та планування подій свого життя. Визначення тривалості події, початку та її закінчення.

Гроші. Операції з грошима. Одиниці вартості: копійка (к.), гривня (грн). Різниця між поняттями копійки та монети. Розрахунок вартості, поняття решти, скільки не вистачає, розмін грошей на дрібніші, обмін валюти тощо (фінансові задачі).

Швидкість тіла у прямолінійному рівномірному русі. Одиниці швидкості (  та ін.). Залежність між швидкістю тіла, часом і пройденим шляхом при рівномірному прямолінійному русі та формули для їх обчислення. Практично зорієнтовані задачі на зустрічний рух, рух у протилежних напрямках та рух в одному напрямку.

Іменовані числа. Перехід від одних одиниць вимірювання до інших. Порівняння, додавання і віднімання іменованих чисел. Множення і ділення іменованих чисел на одноцифрове число.

Розв’язання прямих та обернених задач різних типів, які виникають із повсякденних життєвих ситуацій, що містять групи пов’язаних між собою величин (на пропорційне відношення, пропорційне ділення; на знаходження невідомих за двома різницями, на спільну роботу та ін.).

Обчислення периметра многокутника та площі прямокутника різними (відомими) способами. Використання означень прямокутника, квадрата та властивості протилежних сторін прямокутника під час розв’язування прямих та обернених сюжетних задач практичного спрямування.

 

4. Змістова лінія «Просторові відношення. Геометричні фігури»

1

2

Орієнтується на площині і в просторі, рухається за визначеним маршрутом; планує маршрути пересування

 

Учень / учениця:

- описує і складає маршрути для подорожей, використовуючи відповідну математичну лексику, знаки, які повязані з напрямом і поворотом [4 МАО 4-4.4-1];

- переміщується (реально і віртуально) визначеним маршрутом [4 МАО 4-4.4-2]

Розпізнає знайомі геометричні фігури у фігурах складної форми

Учень / учениця:

- розпізнає і класифікує за істотними ознаками геометричні фігури, прямі й непрямі кути [4 МАО 4-4.5-1];

- розпізнає геометричні фігури, визначає їх елементи [4 МАО 4-4.5-2];

- визначає знайомі геометричні фігури у фігурах складної конфігурації, на предметах навколишнього середовища, малюнках [4 МАО 4-4.5-3];

- класифікує та порівнює геометричні фігури (за формою, розміром, площею, периметром, іншими ознаками тощо) [4 МАО 4-4.5-4]

-         

Створює з геометричних фігур різні конструкції; будує площинні фігури за заданими розмірами

 

Учень / учениця:

- моделює геометричні фігури із підручного матеріалу [4 МАО 4-4.6-1];

- будує площинні фігури (трикутник, прямокутник, коло) за заданими розмірами [4 МАО 4-4.6-2];

- створює різні конструкції, поєднуючи між собою площинні та об’ємні фігури [4 МАО 4-4.6-3]

 

Пропонований зміст

Опис та складання маршрутів для подорожей, які пов’язані з напрямом і поворотом.

Елементи кола та круга: центр, радіус, діаметр. Властивості діаметра.

Кут. Види кутів: прямі, гострі, тупі.

Істотні ознаки геометричних фігур (трикутник, прямокутник, багатокутник, коло і круг; куб, піраміда, паралелепіпед, куля, конус, циліндр).

Класифікація та порівняння геометричних фігур (за формою, розміром, площею, периметром, іншими ознаками тощо).

Створення різних конструкцій із геометричних фігур.

Побудова площинних фігур заданих розмірів.

 

5. Змістова лінія «Робота з даними»

1

2

Аналізує проблемні ситуації, що виникають у житті; описує проблемні життєві ситуації за допомогою групи величин, які пов’язані між собою

 

Учень / учениця:

- читає, знаходить, аналізує, порівнює інформацію, подану в таблицях, графіках, на схемах, діаграмах [4 МАО 5-1.2-1];

- описує проблемні життєві ситуації, які ґрунтуються на конкретних даних, за допомогою групи величин, пов’язаних між собою [4 МАО 5-1.2-2]

Перетворює інформацію (почуту, побачену, прочитану) різними способами у схему, таблицю, схематичний рисунок

 

Учень / учениця:

- представляє дані за допомогою таблиць, схем,  стовпчикових та кругових діаграм [4 МАО 5-2.1-1];

- використовує на практичному рівні різні способи подання конкретних даних [4 МАО 5-2.1-2]

Обирає дані, необхідні і достатні для розв’язання проблемної ситуації; обґрунтовує вибір дій для розв’язання проблемної ситуації; розв’язує проблемну ситуацію різними способами

 

Учень / учениця:

- добирає дані, необхідні й достатні для розв’язання проблемної ситуації [4 МАО 5-2.3-1];

- обґрунтовує вибір дій із даними для розв’язання проблемної ситуації [4 МАО 5-2.3-2];

- розв’язує різними способами проблемну ситуацію, використовуючи наявні дані [4 МАО 5-2.3-3]

Досліджує різні шляхи розв’язання проблемної ситуації, обирає раціональний шлях її розв’язання

 

Учень / учениця:

- досліджує різні шляхи розв’язування проблемної ситуації, спираючись на наявні дані [4 МАО 5-3.2-1];

- обирає раціональний шлях розв’язання проблемної ситуації з огляду на наявні дані [4 МАО 5-3.2-2]

 

Пропонований зміст

Зчитування даних з таблиць, схем, діаграм.

Використання інформації, яка представлена у різних формах, для відповіді на запитання, які виходять за межі безпосереднього зчитування даних.

Представлення даних за допомогою таблиць, схем, стовпчикових та кругових діаграм.

Дослідження різних шляхів розв’язування проблемної ситуації та добір доцільного.

       

 

Природнича освітня галузь

 

Пояснювальна записка

Освітню програму природничої освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

 

Метою природничої освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування наукового мислення та культури дослідження; розвиток системних уявлень про цілісність та розмаїття природи, утвердження принципів сталого розвитку, ефективної, безпечної і природоохоронної поведінки в довкіллі.

 

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями природничої освітньої галузі у початковій школі є:

·       виховання любові та шанобливого ставлення до природи рідного краю, України, планети Земля;

·       формування екологічно й етично обґрунтованої поведінки у природі, залучення до участі у природоохоронних акціях;

·       розвиток зацікавлення до пізнання природи, оволодіння способами навчально-пізнавальної діяльності, елементарними дослідницькими вміннями (через експерименти, спостереження);

·       поступове формування уявлень про природничо-наукову картину світу через поглиблення початкових знань про природні об’єкти і явища, взаємозв’язки в системі «нежива природа – жива природа», про залежність людини від стану навколишнього середовища та її вплив на нього.

 

Відповідно до зазначених мети і завдань, виокремлено такі змістові лінії: «Я пізнаю природу», «Я у природі», «Я у рукотворному світі».

Змістова лінія «Я пізнаю природу» спрямована на формування дослідницьких умінь школярів через підтримку допитливості та інтересу до спостережень, експериментів та моделювання для пошуку відповідей на запитання про навколишній світ.

Змістова лінія «Я у природі» передбачає розвиток уявлень молодших школярів про об’єкти та явища природи, встановлення зв’язків між неживою і живою природою, формування бережливого ставлення до природи; вироблення навичок екологічно доцільної поведінки в довкіллі.

Змістова лінія «Я в рукотворному світі» спрямована на формування загальних уявлень про світ, створений людиною, понять про взаємозв’язки людини і природи, слугує джерелом натхнення для пошуку та втілення дитячих винахідницьких ідей та проектів.

Провідна роль у вивченні природничої освітньої галузі належить дослідженням (спостереженням, експериментам), екскурсіям, природоохоронній та проектній діяльності школярів.

 

Результати навчання і пропонований зміст

3–4-й класи

Обов’язковий результат навчання

Очікувані результати

1

2

1. Змістова лінія «Я пізнаю природу»

Обирає в навколишньому світі або із запропонованих запитань такі проблеми, що можна розв’язати дослідницьким способом

 

Учень / учениця:

- ставить запитання [4 ПРО 1-1.1-1];

- пояснює, чому обрав / -ла певну проблему природничого змісту як дослідницьку [4 ПРО 1-1.1-2];

- окреслює проблему, перш ніж її вирішувати [4 ПРО 1-1.1-3]

Визначає мету спостережень/ досліджень; прогнозує можливі результати спостережень/ досліджень

Учень / учениця:

- пояснює, навіщо він / вона виконує спостереження або дослід природничого змісту [4 ПРО 1-1.2-1];

- прогнозує результат спостереження / досліду [4 ПРО 1-1.2-2];

- порівнює здобутий результат із припущенням [4 ПРО 1-1.2-3];

- висуває власні гіпотези [4 ПРО 1-1.2-4]

 

Визначає послідовність кроків під час  спостереження/ експерименту; обирає необхідні умови дослідження

Учень / учениця:

- складає план дослідження [4 ПРО 1-1.3-1];

- планує самостійне спостереження/ експеримент [4 ПРО 1-1.3-2];

- пояснює, навіщо необхідно визначати послідовність кроків у дослідженні [4 ПРО 1-1.3-3];

- добирає відповідні матеріали, засоби, обладнання, прилади [4 ПРО 1-1.3-4]

 

Проводить спостереження за обраними або запропонованими природними явищами та об’єктами, проводить дослідження, створює навчальні моделі

Учень / учениця:

- проводить дослідження за природним обєктом / явищем, описує його перебіг [4 ПРО 1-1.4-1];

- застосовує відповідні матеріали, засоби, обладнання, прилади [4 ПРО 1-1.4-2];

- виготовляє моделі для досліджень [4 ПРО 1-1.4-3];

- спостерігає за об’єктами досліджень [4 ПРО 1-1.4-4];

- спостерігає за погодою [4 ПРО 1-1.4-5];

- досліджує воду, її три стани, властивості: температуру плавлення льоду та кипіння води [4 ПРО 1-1.4-6]; 

- досліджує воду як розчинник [4 ПРО 1-1.4-7];

- розрізняє розчинні й нерозчинні у воді речовини [4 ПРО 1-1.4-8];

- досліджує ґрунт своєї місцевості, його склад (воду, пісок, глину тощо) [4 ПРО 1-1.4-9];

- досліджує умови розвитку рослин [4 ПРО 1-1.4-10]; 

- розмножує рослини насінням, живцями, бульбами, листками [4 ПРО 1-1.4-11];

- спостерігає за рослинами і тваринами [4 ПРО 1-1.4-12];

- спостерігає за зоряним небом [4 ПРО 1-1.4-13]

 

Встановлює зв’язки між об’єктами і явищами природи; робить висновки із спостережень та досліджень разом з учителем або самостійно

 

Учень / учениця:

- описує властивості об’єктів дослідження [4 ПРО 1-1.5-1];

- встановлює зв’язки між об’єктами і явищами природи [4 ПРО 1-1.5-2];

- з’ясовує, за яких умов відбуваються зміни [4 ПРО 1-1.5-3];

- узагальнює результати досліджень [4 ПРО 1-1.5-4];

- робить висновки із спостережень та досліджень разом з учителем або самостійно [4 ПРО 1-1.5-5];

- переконує у правильності здобутих результатів і зроблених висновків [4 ПРО 1-1.5-6]

 

Визначає фактори успіху, аналізує помилки, які виникають під час дослідження, змінює умови чи послідовність дій під час дослідження

 

Учень / учениця:

- аналізує умови та послідовність кроків, здійснюючи дослідження [4 ПРО 1-1.6-1];

- порівнює різні методи дослідження [4 ПРО 1-1.6-2];

- виявляє причини невдач і пропонує шляхи їх виправлення [4 ПРО 1-1.6-3];

- оцінює чинники, які привели до успіху [4 ПРО 1-1.6-4];

- дотримується правил безпеки під час проведення спостережень та дослідів [4 ПРО 1-1.6-5]

 

 

Знаходить, систематизує (згідно з планом) інформацію про навколишній світ; використовує технічні прилади і пристрої для пошуку інформації

 

Учень / учениця:

- правильно використовує пристрої для пошуку і здобуття інформації природознавчого змісту [4 ПРО 1-2.1-1];

- самостійно добирає та поширює необхідну інформацію природознавчого змісту [4 ПРО 1-2.1-2];

- порівнює інформацію природничого змісту з відомих їй /

йому та запропонованих джерел [4 ПРО 1-2.1-3];

- перевіряє достовірність інформації природничого змісту[4 ПРО 1-2.1-4]

 

 

Представляє інформацію у вигляді малюнка, схеми, графіка, тексту, презентації тощо

 

Учень / учениця:

- застосовує предметні моделі, малюнки, схеми, графіки, тексти для пояснення явищ і обєктів природи [4 ПРО 1-2.2-1];

- готує повідомлення / презентації і представляє їх [4 ПРО 1-2.2-2]

 

Пояснює важливість того, що вивчає, для власного життя, розрізняє в ньому головне і другорядне

 

Учень/ учениця:

- орієнтується на місцевості за Сонцем, компасом, місцевими ознаками [4 ПРО 1-4.1-1];

- визначає сторони горизонту [4 ПРО 1-4.1-2];

- читає (тлумачить) план і карту [4 ПРО 1-4.1-3];

- пояснює користь рослин, тварин для власного життя [4 ПРО 1-4.1-4];

- пояснює можливі загрози з боку тварин (небезпечні і хворі тварини), рослин (отруйні рослини) та грибів (отруйні гриби) [4 ПРО 1-4.1-5];

- визначає загрози таких природних явищ, як гроза, ураган, паводок, пожежа [4 ПРО 1-4.1-6];

- пояснює, як діяти в разі загрози урагану, паводку, пожежі тощо [4 ПРО 1-4.1-7];

- аналізує запропонований раціон харчування (або складає власний раціон здорового харчування) [4 ПРО 1-4.1-8];

- визначає склад продуктів за написами на упаковках [4 ПРО 1-4.1-9];

- висловлює судження про корисність / шкідливість продуктів залежно від їхнього складу [4 ПРО 1-4.1-10]

 

Визначає відоме і невідоме у проблемі, висловлює докази правильності суджень

 

Учень / учениця:

- формулює проблему, визначає відоме і невідоме в ній [1 ПРО 1-4.2-1];

- знаходить шляхи вирішення проблеми й вирішує її [4 ПРО 1-4.2-2];

- добирає докази правильності суджень [4 ПРО 1-4.2-3]

 

Класифікує об’єкти навколишнього світу за кількома ознаками та властивостями

 

Учень / учениця:

- порівнює природні обєкти за розміром, масою, кількістю тощо [4 ПРО 1-4.3-1];

- визначає ознаки живого у рослин, тварин і грибів [4 ПРО 1-4.3-2];

- розрізняє трав’янисті рослини, кущі, дерева; культурні та дикорослі рослини [4 ПРО 1-4.3-3];

- розпізнає червів, комах, павуків, риб, земноводних, плазунів, птахів, звірів (ссавців) [4 ПРО 1-4.3-4];

- розрізняє рослиноїдних, мясоїдних, всеїдних тварин; свійських і диких тварин [4 ПРО 1-4.3-5];

- розпізнає отруйні та їстівні гриби своєї місцевості [4 ПРО 1-4.3-6];

- розрізняє основні системи органів людини: опорно-рухову, травну, дихальну, серцево-судинну, органи чуття, кров, шкіру [4 ПРО 1-4.1-7];

- пояснює значення загартування [4 ПРО 1-4.3-8];

- розрізняє окремі органи людини та пояснює їх значення [4 ПРО 1-4.3-9]

 

Пропонований зміст

Явища природи. Причиново-наслідкові зв’язки у природі.

Прилади для вимірювання лінійних розмірів тіл, маси, часу, температури. Одиниці довжини, площі, об’єму, маси, часу, температури.

Спостереження і досліди – методи дослідження природи.

Повітря, його властивості. Рух повітря.

Окремі рослини і тварини. Вплив довкілля на організм рослин і тварин.

Масштаб. Орієнтування на місцевості. Компас.

Сузір’я. Місяць – супутник Землі. Планети Сонячної системи. Галактика. Чумацький шлях.

Зміна дня і ночі. Причини зміни пір року. Форма і розміри Землі. Горизонт.

Організм людини. Здоровий спосіб життя. Охорона здоров’я.

Складники здорового харчування: продукти тваринного і рослинного походження, сіль, цукор.

 

2. Змістова лінія «Я у природі»

1

2

Діє в навколишньому світі з урахуванням взаємозв’язків між об’єктами живої і неживої природи

 

Учень / учениця:

- відповідально діє в природі [4 ПРО 2-3.1-1];

- визначає важливість того, що вивчає про довкілля [4 ПРО 2-3.1-2];

- висловлює свою думку стосовно того, що вивчає про довкілля, обґрунтовує її [4 ПРО 2-3.1-3];

- пояснює взаємозв’язки між об’єктами живої і неживої природи [4 ПРО 2-3.1-4]

 

Встановлює зв’язки між діяльністю людини і станом навколишнього світу; складає правила поведінки в навколишньому світі і дотримується їх

 

Учень / учениця:

- розрізняє джерела енергії (відновлювані й невідновлювані) [4 ПРО 2-3.2-1];

- пояснює корисність застосування відновлюваних джерел енергії [4 ПРО 2-3.2-2];

- складає правила поведінки в природі [4 ПРО 2-3.2-3];

- дотримується правил поведінки в природі [4 ПРО 2-3.2-4]

 

Визначає приблизні витрати природних ресурсів, що використовуються в родині, шляхи їх зменшення

Учень / учениця:

- встановлює за показаннями лічильників витрати води, газу, електроенергії родиною за місяць [4 ПРО 2-3.4-1];

- пропонує власні шляхи зменшення витрат природних ресурсів [4 ПРО 2-3.4-2];

- сортує сміття на паперове, пластикове тощо і пояснює, навіщо це робить [4 ПРО 2-3.4-3]

 

Пропонований зміст

Тіла і речовини. Різноманіття речовин у довкіллі.

Поширення води у природі, значення її для живих організмів. Колообіг води у природі.

Значення повітря для рослин, тварин і людини. Джерела забруднення повітря. Способи охорони чистоти повітря.

Корисні копалини (вугілля, нафта, газ, торф) та їхнє використання.

Відновлювані джерела енергії (Сонце, вітер і вода) та їхнє використання.

Організми ґрунтів. Роль живих організмів в утворенні ґрунту. Значення ґрунту для рослин і тварин.

Єдність світу живої і неживої природи, людина – частина природи.

Людина в природі. Значення природи в житті людини.

Охорона рослинного і тваринного світу. Природоохоронні території рідного краю.

Економне використання води, електрики, газу в побуті.

 

3. Змістова лінія «Я у рукотворному світі»

1

2

Встановлює зв’язки між діяльністю людини і станом навколишнього світу; складає правила поведінки в навколишньому світі і дотримується їх

 

Учень / учениця:

- пояснює, що не всі матеріали, створені людиною, корисні для довкілля [4 ПРО 3-3.2-1]

- використовує матеріали (пластмасу, гуму, скло, метал, папір) відповідно до їхніх властивостей [4 ПРО 3-3.2-2]

-   

 

Пояснює значущість винаходів у повсякденному житті, збереженні навколишнього світу

 

Учень / учениця:

- розповідає про винаходи та винахідників, пояснює вплив їхніх ідей на повсякденне життя та збереження довкілля [4 ПРО 3-3.3-1]

 

 

 

Пропонує власний спосіб розв’язання обраної або запропонованої проблеми

Учень / учениця:

- пропонує та обґрунтовує власну ідею розв’язання проблеми [4 ПРО 3-4.4-1];

- перевіряє свою ідею різними способами [4 ПРО 3-4.4-2];

- використовує матеріали повторно (пластмасу, гуму, скло, метал, папір), пропонуючи власний спосіб розв’язання проблеми [4 ПРО 3-4.4-3];

- аргументує доцільність повторного використання матеріалів [4 ПРО 3-4.4-4]

 

Пропонований зміст

Людина і природа. Значення природи в житті людини.

Охорона довкілля від забруднення. Охорона земних надр.

Використання винаходів і відкриттів.

Доцільність повторного використання матеріалів.

Механізми та інструменти.

 

 

 


 

Технологічна освітня галузь

 

Пояснювальна записка

 

Освітню програму технологічної освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою технологічної освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування в учня/ учениці здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій без шкоди для середовища, до використання технологій для власної самореалізації, культурного й національного самовияву.

 

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями технологічної освітньої галузі у початковій школі є:

 

  • залучення учнів до різних видів діяльності, формування вмінь для створення виробу від творчого задуму до його втілення в готовий результат;
  • формування в учнів культури праці та побуту, навичок раціонального ведення домашнього господарства, задоволення власних потреб та потреб інших, відповідальності за результати власної діяльності;
  • формування вміння ефективно використовувати природні матеріали з турботою про навколишнє середовище;
  • створення умов для практичного і творчого застосування традицій і сучасних ремесел.

 

Зміст технологічної освітньої галузі в початкових класах структурується за такими змістовими лініями: «Технічна творчість і техніка», «Світ технологій», «Світ ремесел», «Побут».

Змістові лінії, які систематизують очікувані результати навчання, спрямовані на формування ключових компетентностей учнів.

 

Змістова лінія «Технічна творчість і техніка» спрямована на залучення учнів до творчої діяльності у процесі конструювання та моделювання під час самостійної або колективної роботи з конструктором. Процес конструювання з готових деталей (моделей) конструктора має на меті сприяти розвитку просторової уяви й елементів творчого та технічного мислення учнів, через читання і зіставлення малюнків, графічних зображень, за якими учні складатимуть конструкції. Учні виконуватимуть макетування об’ємних моделей транспортних засобів, будинків, веж, роботів тощо.

Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до деталей конструкторів, відповідних графічних зображень схем для конструювання простих моделей; матеріалів для виготовлення та оздоблення виробу

Змістова лінія «Світ технологій» має на меті формувати в учнів здатність планувати власну діяльність у процесі вивчення конструкційних матеріалів – від розпізнавання їх на дотик до аргументованого добору для створення виробу, виконувати найпростіші способи їх обробки. Важливою умовою засвоєння цієї лінії є формування в учнів здатності розуміти і дотримуватися послідовності у виготовленні виробів, аргументувати обрану послідовність у роботі. У процесі роботи з матеріалами провідними операціями будуть: різання ножицями, склеювання, зв’язування стрічок тощо.

Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до матеріалів, технологічних карток (схем), необхідних для виготовлення виробу, інструментів та пристосувань, довідникових посібників (книжки з ілюстраціями до творів, набори малюнків до мультфільмів тощо). Організація екскурсій на виробничі об’єднання, перегляд та обговорення відеофільмів про виробництво. Перегляд та обговорення фільмів (мультфільмів), у яких висвітлюється повторне та економне використання матеріалів.

Змістова лінія «Світ ремесел» має на меті формувати в учнів ставлення до творів декоративно-ужиткового мистецтва та ремесел як культурної спадщини українського народу, а також вміння створювати та оздоблювати прості вироби за зразком чи власним задумом, із застосуванням традиційних ремесел або технік декоративно-ужиткового мистецтва. У процесі роботи провідними операціями будуть: різання ножицями, склеювання, зв’язування, різьблення, ліплення тощо.

Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до виробів, виготовлених традиційними та сучасними ремеслами; матеріалів, інструментів та пристосувань, каталогів, фотографій тощо. Перегляд та обговорення фільмів (мультфільмів), у яких висвітлюються технології традиційних та сучасних ремесел. Відвідування (реально чи віртуально) майстерень народних умільців, музеїв декоративно-ужиткового мистецтва.

Змістова лінія «Побут» має на меті формувати практичні навички організації власної життєдіяльності, розв’язувати практичні завдання у власному побуті, планувати та реалізовувати найпростіші трудові дії (ремонт іграшок, книжок, догляд за рослинами, домашніми тваринами; приготування страв за рецептами; догляд за одягом та взуттям).

Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до матеріалів, інструментів та пристосувань; об’єктів (іграшок, книжок тощо). Перегляд та обговорення фільмів (мультфільмів), у яких висвітлюються найпростіші дії щодо самостійності в побуті.

Технологічна освітня галузь базується на практичній діяльності учнів. На кожному занятті передбачено виконання практичної роботи. Об’єкти праці для виготовлення учитель/ учителька добирає, спираючись на побажання учнів.

 

Результати навчання і пропонований зміст

3–4-й класи

 

Обов’язкові результати навчання

 

Очікувані результати навчання

 

1

2

1. Змістова лінія «Технічна творчість та техніка»

Самостійно добирає матеріали та технології для виготовлення виробу

Учень / учениця:

- розпізнає конструкційні матеріали візуально та на дотик [4 ТЕО 1-1.3-1];

- самостійно добирає конструкційні матеріали для виготовлення виробу з готових елементів (використання металевих, дерев’яних чи пластмасових конструкторів; готових елементів з паперу, пластику, деревини, пінопласту та інших для макетування) [4 ТЕО 1-1.3-2];

- самостійно добирає конструкційні матеріали для виготовлення виробу (за зразком та за власним задумом), зіставляючи їх

 

 

 

 

 

 

властивості: папір, пластилін, полімерна глина чи солене тісто, тканина, нитки; неткані, природні  та інші матеріали [4 ТЕО 1-1.3-3]

 

 

 

 

Обирає об’єкт праці та прогнозує кінцевий результат власної діяльності; самостійно планує послідовність технологічних операцій під час виготовлення виробу

 

 

 

 

Учень / учениця:

- задумує об’єкт праці для виготовлення [4 ТЕО 1-1.1-1];

- прогнозує результат власної діяльності [4 ТЕО 1-1.1-2];

- планує послідовність технологічних операцій із використанням технологічних карт [4 ТЕО 1-1.1-3];

- самостійно виконує знайомі технологічні операції з конструкційними матеріалами (використання паперу, ниток, тканини, природного матеріалу, пластиліну, пласких матеріалів; склеювання, складання, зв’язування тощо) [4 ТЕО 1-1.1-4];

- аргументує вибір моделі, яку він/вона сконструював/ла, спираючись на запитання дорослих [4 ТЕО 1-1.1-5]

 

 

Моделює, конструює та виготовляє виріб з готових елементів; виготовляє та оздоблює виріб відомими технологіями

 

Учень / учениця:

- конструює виріб із рухомими частинами, використовуючи готові до складання елементи та деталі [4 ТЕО 1-1.4-1];

- порівнює старі та сучасні моделі різних технічних пристроїв і конструює моделі майбутнього [4 ТЕО 1-1.4-2];

- створює задані форми з використанням всіх семи танів Танграму [4 ТЕО 1-1.4-3];

- самостійно виготовляє та оздоблює виріб знайомими технологіями [4 ТЕО 1-1.4-4];

- створює та оздоблює виріб, дотримуючись логічної послідовності, за зразком чи власним задумом із різних конструкційних матеріалів та повторно використовуючи матеріали [4 ТЕО1-1.4-5];

- самостійно створює виріб за зразком (шаблоном) та власним задумом із використанням паперу, картону, ниток, природних матеріалів (предметні та сюжетні аплікації з природного матеріалу, нескладні сюжетні композиції, вироби в техніці орігамі, макети виробів із штучних матеріалів та картону, вироби об’ємної форми з паперу) [4 ТЕО 1-1.4-6];

- ріже ножицями по прямій, кривій та ламаній лініях за запропонованим зразком (шаблоном) нитки, папір, картон [4 ТЕО 1-1.4-7];

- розміщує елементи виробу на площині [4 ТЕО 1-1.4-8];

- пояснює послідовність дій та дотримується її під час виготовлення виробів із природних матеріалів, під час виготовлення та оздоблення об’ємних виробів [4 ТЕО 1-1.4-9];

- аргументує послідовність та доцільність  виготовленого виробу [4 ТЕО 1-1.4-10];

- оздоблює виріб за зразком та власним задумом бісером, лелітками, тасьмою, стрічками та іншими матеріалами [4.ТЕО 1-1.4-11]

 

Пропонований зміст

 

Матеріали, інструменти та пристосування, необхідні для роботи.

Добір конструкційних матеріалів, інструментів та пристосувань для виготовлення виробу. Планування виготовлення виробу.

Дотримання графічних зображень, схем під час моделювання, конструювання та виготовлення об’ємних виробів із готових елементів (коробки, упаковки, самостійно створені об’ємні деталі).

Оздоблення виготовлених виробів відомими техніками та матеріалами бісером, лелітками, тасьмою, стрічками тощо за власним задумом.

Макетування виробів з деталей конструктора.

Загальні відомості про способи виготовлення рухомих моделей з паперу і картону.

Матеріали, інструменти та пристосування для виготовлення рухомих моделей.

Послідовність виготовлення виробів об’ємної форми. Способи кріплення елементів.

Пластичні матеріали для виготовлення виробів (пластилін, глина, полімерна глина, солоне тісто).

Вироби об’ємної форми. Послідовність виготовлення виробів об’ємної форми (рельєф, барельєф) із пластичних матеріалів за власним задумом; об’ємної аплікації на тканині з використанням ґудзиків, леліток та бісеру. Макетування.

Види та властивості тканин. Використання тканин. Прийоми різання тканини та особливості її з’єднання з папером.

Використання у роботі тканини, ниток, нетканих матеріалів (пласка та об’ємна аплікація на основі простих симетричних та асиметричних форм), природних матеріалів та інших матеріалів (пласкі та об’ємні вироби).

Розміщення елементів виробу на площині, з’єднання елементів у виріб. 

Технологічна послідовність у виготовленні виробів за зразком та власним задумом.

Послідовність дій під час виготовлення виробів технікою «Орігамі».

Картон та пінопласт як штучний матеріал для макетування.

Пропоновані об’єкти праці: виготовлення та оздоблення виробів об’ємної форми (транспортний засіб, будинки, вежі, роботи тощо); макетування виробів з деталей конструктора; виготовлення виробів з природних та пластичних матеріалів; виготовлення паперових моделей з рухомими деталями; виготовлення з пластичних матеріалів об’ємних фігур тварин, героїв мультфільмів, казок, тощо; створення колективних композицій з виготовлених виробів; виготовлення м’якої іграшки; вироби, виготовлені технікою «Орігамі»; сюжетні та предметні аплікації з паперу, пластиліну, природних матеріалів; аплікація з паперу, тканини, ниток, нетканих матеріалів, природних матеріалів; об’ємні статичні моделі (фігури) з пластиліну, полімерної глини чи соленого тіста; вироби об’ємної форми з паперу, тканини, ниток, нетканих та інших матеріалів.

Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до деталей конструкторів, відповідних графічних зображень, схем для конструювання простих моделей; матеріалів для виготовлення та оздоблення виробу.

 

 

 

 

 

2. Змістова лінія «Світ технологій»

1

2

Читає та аналізує графічні зображення; виконує прості геометричні зображення та керується ними у процесі роботи

Учень / учениця:

- читає, розуміє та аналізує графічні зображення схем, дотримується їх у процесі роботи (використання технологічних карт, графічних зображень, малюнків) [4.ТЕО 2-1.2-1];

-  розмічає прямі лінії на папері і картоні [4 ТЕО 2-1.2-2];

- виконує прості геометричні побудови за зразком чи творчим задумом [4 ТЕО 2-1.2-3]

 

Дотримується безпечних прийомів праці під час використання інструментів та пристосувань

 

Учень / учениця:

- самостійно дотримується безпечних прийомів праці під час використання інструментів та пристосувань (використання клею, інструментів та пристосувань з гострими частинами) [4 ТЕО 2-4.3-1]

 

Ощадно використовує матеріали; сортує відходи, дотримуючися відповідних правил

Учень / учениця:

- економно використовує матеріали під час виготовлення виробу [4 ТЕО 2-3.2-1]; 

- сортує побутові відходи, дотримуючись відповідних правил [4 ТЕО 2-3.2-2];

- самостійно створює виріб, повторно використовуючи матеріали (вироби з пластику, паперу, тканини, фольги та інше) [4 ТЕО 2-3.2-3];

- аргументує доцільність вторинного використання матеріалів та використовує їх для виготовлення виробів [4 ТЕО 2-3.2-4]

 

Представляє одержаний результат власної або колективної діяльності та намагається оцінити його

 

Учень / учениця:

- розмірковує над результатом власної діяльності та презентує її [4 ТЕО 2-1.5-1];

- описує, аргументуючи свою думку, чого хотів / -ла досягти [4 ТЕО 2-1.5-2]

 

Пропонований зміст

Інструменти та пристосування для виготовлення виробів із сучасних штучних матеріалів (пластик, поролон, синтепон, синтетична вата тощо). Послідовність виготовлення простих виробів із використанням пластику, поролону, синтепону, синтетичної вати.

Колаж. Квілінг. Комбінування різноманітних матеріалів для створення композиції-колажу, виробів технікою квілінг; послідовність виготовлення. Матеріали, інструменти та пристосування для виготовлення колажу, виробів технікою квілінг.

Елементи графічної грамоти. Лінії. Правила розмічання ліній на папері і картоні.

Розгортки прямокутної форми.

Використання схем для послідовного виготовлення виробу.

Властивості конструкційних матеріалів (види паперу, картону, ниток).

Виготовлення об’ємних виробів з елементами вторинних матеріалів.

Безпечні прийоми праці під час застосування інструментів та пристосувань.

Економне використання матеріалів.

Презентація власної (колективної) діяльності.

Організація робочого місця. Загальні правила безпеки під час використання інструментів та пристосувань.

Орієнтовні об’єкти праці: виготовлення виробів із сучасних штучних матеріалів; виготовлення сюжетної композиції-колажу за власним задумом; виготовлення виробів технікою квілінг; об’ємні статичні моделі (фігури) з пластиліну, полімерної глини чи соленого тіста; об’ємні макети виробів із штучних матеріалів; моделювання та створення виробу із використанням вторинних матеріалів; виготовлення розгорток прямокутної форми з паперу чи картону.

Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до матеріалів, технологічних карток (схем), необхідних для виготовлення виробу, інструментів та пристосувань, довідкових посібників (книжки з ілюстраціями до творів, набори малюнків до мультфільмів тощо).

Організація екскурсій на підприємства, перегляд та обговорення відеофільмів про виробництво. Перегляд та обговорення фільмів (мультфільмів), у яких висвітлюється повторне та економне використання матеріалів.

 

3. Змістова лінія «Світ ремесел»

1

2

Самостійно виконує прості технологічні операції традиційних та сучасних ремесел

Учень/ учениця:

- висловлює думку щодо виробів, оздоблених традиційними та сучасними ремеслами [4 ТЕО 3-2.1-1];

- розпізнає технологічні операції традиційних і сучасних ремесел [4 ТЕО 3-2.1-2];

- самостійно оздоблює виріб, застосовуючи елементи традиційних та сучасних ремесел [4 ТЕО 3-2.1-3]

 

Самостійно створює виріб, застосовуючи технології традиційних та сучасних ремесел

 

Учень / учениця:

- зіставляє та розрізняє вироби, виготовлені традиційними та сучасними ремеслами (гончарство, ткацтво, витинанка, різьблення та інше) [4 ТЕО 3-2.2-1];

- висловлює власну позицію щодо важливості відродження та збереження традиційних ремесел [4 ТЕО 3-2.2-2];

- самостійно виготовляє виріб, застосовуючи технології традиційних та сучасних ремесел (витинанка, аплікація, ліплення та інше) [4 ТЕО 3-2.2-3]

 

Пропонований зміст

Створення та оздоблення простих виробів за зразком та власним задумом, із застосуванням традиційних ремесел або технік декоративно-ужиткового мистецтва.

Способи плетіння зі стрічок, товстих ниток, шнурів. Основні прийоми роботи та послідовність виготовлення виробів технікою плетіння.

Уявлення про особливості сюжетних витинанок різних регіонів України.

Послідовність дій під час виготовлення витинанки за шаблоном чи власним задумом.

Оздоблення виробів технікою вишивки. Матеріали, інструменти та пристосування, основні прийоми роботи, послідовність виготовлення виробів технікою вишивки.

Писанка як один із символів України. Орнамент. Декорування писанок.

Орієнтовні об’єкти праці: виготовлення виробів технікою плетіння (ляльки-мотанки, закладки, сувеніри тощо); вироби з елементами витинанки, з глини тощо; оздоблення виробів швами «вперед голка» та «назад голка» (частини одягу, серветка, листівка, картина, тощо);

виготовлення аплікацій писанки відомими техніками; декорування писанки.

Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до виробів, виготовлених традиційними та сучасними ремеслами; матеріалів, інструментів та пристосувань, каталогів, фотографій тощо.

Перегляд та обговорення фільмів (мультфільмів), у яких висвітлюються технології традиційних та сучасних ремесел.

Екскурсія (реальна чи віртуальна) до майстерень народних умільців, музеїв декоративно-ужиткового мистецтва, шкільних майстерень, на робочі місця, на виробництво з традиційними народними ремеслами.

 

4. Змістова лінія «Побут»

1

2

Безпечно використовує найпростіші прилади у побуті; самостійно організовує робоче місце відповідно до визначених потреб та завдань

 

Учень / учениця:

- безпечно поводиться з найпростішими побутовими приладами у власному побуті [4 ТЕО 4-4.2-1];

- самостійно організовує робоче місце відповідно до власних потреб та визначених завдань (організація особистого побуту) [4 ТЕО 4-4.2-2]

 

 

Планує та виконує дії у власному побуті

Учень / учениця:

- самостійно планує та реалізовує трудові дії у власному побуті (ремонтує іграшки, книжки відомими способами; доглядає за рослинами і тваринами; готує нескладні страви за рецептами; доглядає за одягом та взуттям) [4 ТЕО 4-4.1-1];

- пояснює важливість правил поведінки за столом, використовує столовий посуд за призначенням [4 ТЕО 4-4.1-2];

- сервірує стіл для рідних до сніданку / обіду / вечері [4 ТЕО 4-4.1-3]

 

За допомогою дорослих або самостійно розраховує орієнтовні витрати та кількість матеріалів для виготовлення виробу

 

Учень / учениця:

- спільно з дорослими чи самостійно розраховує приблизну кількість необхідних ресурсів для виготовлення виробу [4 ТЕО 4-3.1-1];

- самостійно робить припущення про потрібну кількість матеріалів для виконання простого завдання [4 ТЕО 4-3.1-2]

Пропонований зміст

Організація власної життєдіяльності.

Розв’язування практичних завдань у власному побуті.

Одяг і взуття. Оздоблення одягу та взуття. Техніки, матеріали, інструменти та пристосування для оздоблення одягу та взуття. Послідовність оздоблення виробів ґудзиками.

Культура харчування. Правила поведінки за столом. Сервірування столу до обіду.

Організація робочого місця відповідно до визначених потреб і завдань.

Планування та реалізація найпростіших трудових дій (ремонт іграшок, книжок відомими способами; догляд за рослинами і тваринами; нескладні страви за рецептами; догляд за одягом та взуттям).

Розрахунок матеріалів та витрат для виконання простого завдання. 

Орієнтовні об’єкти праці: оздоблення макетів моделей (шаблонів) одягу та взуття з картону раніше освоєними техніками; сервірування столу; прості страви: канапки, чай тощо; простий ремонт книжки, іграшок тощо.

Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до матеріалів, інструментів та пристосувань; об’єктів (іграшок, книжок, рослин тощо)

Переглядає та обговорює фільми (мультфільми), у яких висвітлюються найпростіші дії щодо самостійності в побуті.

 

 

 


 

Інформатична освітня галузь

 

Пояснювальна записка

 

Освітню програму цієї галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

 

Метою інформатичної освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування в учня/ учениці здатності до вирішення проблем із використанням цифрових пристроїв, інформаційно-комунікаційних технологій та критичного мислення для розвитку, творчого самовираження, власного та суспільного добробуту; безпечна та відповідальна діяльність в інформаційному суспільстві.

 

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями інформатичної освітньої галузі у початковій школі є:

 

  • формування відповідальної позиції цифрового громадянина, навичок безпечного й етичного користування цифровими пристроями та мережами;
  • формування початкових умінь розрізняти інформацію різних видів та працювати з нею за допомогою цифрових пристроїв чи без них;
  •  формування початкових умінь визначати, знаходити та зберігати інформацію, необхідну для розв’язання життєвих проблем (навчання, гри тощо), за допомогою цифрових пристроїв, мереж та без них, самостійно та під час групової взаємодії; розрізняти правдиву і неправдиву інформацію різних видів;
  • налагодження комунікації за допомогою цифрових пристроїв та мереж для спільної творчості, співпраці, навчання, гри;
  • формування початкових умінь створювати електронні тексти (зображення, відео, звуки, програми тощо) за допомогою цифрових пристроїв;
  • формування вмінь презентувати себе, власну творчість, ідеї, створені продукти та інші результати індивідуальної та групової діяльності за допомогою цифрових пристроїв.

 

Реалізація поставленої мети та завдань у початковій школі відбувається за змістовими лініями “Я у світі інформації (Дані. Інформація. Моделі)”, “Моя цифрова творчість”, “Комунікація та співпраця”, “Я і цифрові пристрої”, “Відповідальність та безпека в інформаційному суспільстві”.

У рамках змістової лінії “Я у світі інформації (Дані. Інформація. Моделі)” формуються початкові вміння розпізнавати, знаходити, свідомо відбирати, зберігати та опрацьовувати просту інформацію за допомогою цифрових пристроїв та без них. Розпізнавання правдивої і неправдивої інформації в усіх її виявах (текст, зображення, звук тощо) необхідне для формування критичного мислення, що сприяє безпеці в інформаційному просторі дитини. Початкові уявлення про моделі реалізовуються через визначення істотних і неістотних властивостей об’єктів та створення на основі цього простих моделей об’єктів.

Змістова лінія “Моя цифрова творчість” розкривається через практичну діяльність (індивідуальну і групову) зі створення простих інформаційних продуктів (програм, текстів, зображень, відео, звуків, тощо) за допомогою цифрових пристроїв та програм для творчого самовираження, презентації себе і продуктів власної діяльності, вирішення завдань інших освітніх галузей.

В основі змістової лінії “Комунікація та співпраця” – ознайомлення із доступними для дитини засобами цифрової та безпосередньої комунікації для гри, спілкування, навчання, отримання нової інформації; використання безпечного онлайнового чи офлайнового середовища для цього. В умовах роботи у групі учні мають навчитися окреслювати цілі індивідуальної та групової діяльності, розподіляти ролі в межах групи, оцінювати здобутий результат, аналізувати помилки та усувати їх, доброзичливо взаємодіяти безпосередньо та в мережах.

Змістова лінія “Я і цифрові пристрої” реалізовується через усвідомлення і розпізнавання тих завдань, які можна розв’язати за допомогою цифрових пристроїв, виходячи з їхніх функціональних можливостей (фотографувати, записувати, слухати, відображати, опрацьовувати  інформацію тощо). До основних умінь, які формуються через цю змістову лінію, належать розпізнавання простих програмних і технічних несправностей та вміння усувати їх самостійно чи з допомогою дорослих, розуміти обмеження та переваги пристроїв стосовно виконуваних завдань, усвідомлювати, що машини можуть імітувати інтелектуальну діяльність. Ця змістова лінія охоплює вміння організовувати власний робочий простір на фізичному та простому програмному рівні для збереження здоров’я, доброго самопочуття та ефективної діяльності учня/ учениці.

Змістову лінію “Відповідальність та безпека в інформаційному суспільстві” спрямовано на створення безпечних умов для учня / учениці під час роботи з цифровими пристроями і в мережах, що передбачає захист особистої інформації, формування принципів етичного, доброзичливого та відповідального спілкування через мережі, навички і можливості захисту власного інформаційного простору, фізичного та психологічного здоров’я. У рамках цієї змістової лінії в учнів формується відповідальне та шанобливе ставлення до власної та чужої інформаційної діяльності, яке на рівні початкової школи виявляється, зокрема, і через зазначення власного авторства, посилання на авторство інших, а також через усвідомлення шкоди від списування.

Вказані змістові лінії передбачають можливу інтеграцію інформатичної освітньої галузі з іншими освітніми галузями через розв’язування дослідницьких завдань, формування наскрізних умінь учнів, інформатичної грамотності та культури.

 

 

Соціальної та здоровязбережувальна освітня галузь

 

Пояснювальна записка

 

Освітню програму цієї галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою соціальної та здоровязбережувальної освітньої галузі для загальної середньої освіти є становлення самостійності учня / учениці, його / її соціальної залученості та активності через формування здорового способу життя, розвиток підприємливості, здатності до співпраці в різних середовищах, впевненості в собі та доброчесності для безпеки, добробуту та сталого розвитку.

 

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями соціальної та здоровязбережувальної освітньої галузі у початковій школі є:

 

  • формування у школярів стійких переконань щодо цінності життя, здоров’я і безпеки для себе і тих, хто його / її оточує;
  • виховання дбайливого та усвідомленого ставлення до власного здоров’я і безпеки;
  • розвиток потреби самопізнання та самовдосконалення;
  • формування в учнів сталої мотивації до здорового способу життя;
  • формування свідомого прагнення дотримуватися безпечної, здорової та етичної поведінки для поліпшення добробуту;
  • розвиток уміння ухвалювати рішення в повсякденних ситуаціях з користю для безпеки та здоров’я;
  • сприяння індивідуальному розвитку самостійності, підприємливих якостей та поведінки свідомого споживача;
  • формування вміння вчитися без шкоди для здоров’я;
  • створення сприятливого безпечного та здорового середовища в школі.

 

Зміст соціальної та здоровязбережувальної освітньої галузі структуровано за трьома змістовими лініями: «Безпека», «Здоров’я», «Добробут».

Змістова лінія «Безпека» передбачає розвиток умінь безпечної поведінки вдома, школі та у природному й техногенному середовищі, прогнозування наслідків небезпечних дій, визначення впливів на вибір безпечної поведінки, дотримання правил (дорожнього руху, використання побутової техніки і побутової хімії тощо) та відповідального ставлення до особистої безпеки й безпеки інших.

Змістова лінія «Здоров’я» спрямована на формування в учнів здоровязбережувальної компетентності і поведінки через набуття навичок здорового способу життя, розвиток позитивної самооцінки, критичного мислення, умінь ухвалювати зважені рішення, відповідально ставитися до власного здоров’я та здоров’я тих, хто поряд, і протидіяти негативним соціальним чинникам.

Змістова лінія «Добробут» забезпечує розвиток етичної поведінки в соціумі, вміння вчитися і формування позитивного ставлення до навчання, усвідомлення важливості здорового способу життя для добробуту, розвиток підприємливості і споживчої культури для оптимального використання ресурсів та забезпечення добробуту, орієнтацію учнів на відповідальне ставлення до безпеки та здоров’я як до найважливіших життєвих цінностей.

Навчальний матеріал змістових ліній реалізується наскрізно в кожній темі через взаємоінтеграцію і взаємодоповнення.

 

 

Громадянська та історична освітня галузь

Пояснювальна записка

Освітню програму громадянської та історичної освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою громадянської та історичної освітньої галузі для загальної середньої освіти є створення умов для формування в учня / учениці початкової школи власної ідентичності та готовності до змін через усвідомлення своїх прав і свобод, осмислення зв’язків між історією і теперішнім життям; плекання активної громадянської позиції на засадах демократії та поваги до прав людини, набуття досвіду співжиття за демократичними процедурами.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями громадянської та історичної освіти у початковій школі є:

• здобуття знань про сучасність і минуле своєї родини, місцевої громади, Батьківщини, людства, формування відповідного віковим можливостям розуміння змісту пам’ятних для себе та для громадян України  подій;

• сприяння початковому усвідомленню власної гідності, цінності свободи і прав людини, своєї належності до родини, місцевої та шкільної громад, українського народу, вироблення відповідального ставлення до власної діяльності  та діяльності інших;

• формування умінь орієнтуватися в історичному часі та соціальному просторі, знаходити та опрацьовувати доступну для себе суспільну інформацію, пояснювати її зміст та передавати породжені нею враження і думки;

• удосконалення набутих дітьми в дошкільному віці позитивних моделей поведінки у громадських місцях та опанування нових, пов’язаних із діяльністю школяра / школярки;

• розвиток здатності обстоювати власну думку та приймати інших, вирізняти вияви нерівності, несправедливості та дискримінації;

• створення умов для набуття успішного досвіду конструктивної взаємодії та громадянської поведінки, формування емоційно-ціннісного компоненту громадянської культури особистості.

Для формування ідентичності та громадянської компетентності учнів програма пропонує опановувати потрібні для цього знання і вміння, виробляти навички громадянської поведінки та виховувати громадянські чесноти в межах таких змістових ліній: «Я – Людина», «Я серед людей», «Моя культурна спадщина», «Моя шкільна і місцева громади», «Ми – громадяни України. Ми – європейці».

Змістова лінія «Я – Людина» передбачає залучення учня / учениці до опрацювання та використання для самоідентифікації елементарної інформації про людину як унікальну у Всесвіті істоту, яка творить себе як особистість, формує свій характер і розвиває цінні якості у процесі пізнавальної і трудової діяльності. Навчання в межах цієї змістової лінії сприяє самопізнанню учнів, усвідомленню власних потреб, уподобань, здібностей та інтересів, заохочує обирати цілі особистісного зростання (бути відповідальним, чесним тощо), допомагає початковому усвідомленню гідності та неповторності будь-якої людини.

Змістова лінія «Я серед людей» забезпечує усвідомлення  ролі зв’язків, які існують між людьми, значення рідні, друзів, приятелів, спільнот, з якими дитина себе ідентифікує. Навчання в межах цієї змістової лінії сприяє набуттю досвіду громадянської поведінки та свідомому виборові норм і моделей поведінки, часто за певними взірцями.

Змістова лінія «Моя культурна спадщина» дає змогу учнівству усвідомити свою вкоріненість у національну, а також рідну за етнічним походженням культуру, в європейську цивілізацію. Учні/ учениці отримують можливість дослідити місцеві пам’ятки, пізнати традиції та минуле своєї родини, рідної етнічної групи, нації. Навчання в межах цієї змістової лінії сприяє розумінню значущості та різноманітності культурних надбань людства, формуванню умінь пізнавати минуле.

Змістова лінія «Моя шкільна і місцева громади» забезпечує розуміння учнем/ ученицею базових норм шкільного та місцевого громадського життя, дає йому/ їй змогу посильно долучатися до їх відтворення та модернізації. Пізнання шкільних і місцевих традицій, ознайомлення з громадянськими вчинками земляків, діяльністю шкільної адміністрації, місцевих органів влади та добровільних асоціацій, зорієнтованих на громадські справи, сприяє набуттю учнями первинного досвіду громадянської дії, демократичної поведінки та конструктивної взаємодії, впливає на формування емоційно-ціннісного компонента громадянської культури дитини. Навчання в межах цієї змістової лінії забезпечує вироблення вмінь висловлювати та обстоювати свою думку та приймати інших, висувати власні ініціативи, планувати й організовувати посильні для дітей молодшого шкільного віку громадські справи.

Змістова лінія «Ми – громадяни України. Ми – європейці» дає учневі / учениці елементарні уявлення про національну символіку та державні атрибути України, націю (народ), державу, політику, владу, ключові події в історії України, підводить до прийняття демократичних цінностей та ідей євроатлантичної інтеграції Батьківщини. У межах цієї змістової лінії на прикладі відомих історичних постатей та національних героїв школярі усвідомлюють цінності патріотизму, активної громадянської позиції, самоповаги та ін.

Змістові лінії громадянської та історичної освітньої галузі у початковій школі мають бути реалізовані оптимальними для кожного елементу змісту та навчальної цілі інтерактивними методами, із використанням інформаційних технологій.

Мистецька освітня галузь

 

Пояснювальна записка

 

Освітню програму цієї галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою навчання мистецтва для загальної середньої освіти є формування культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті; плекання пошани до національної і світової мистецької спадщини.

 

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями навчання мистецтва у початковій школі є:

 

      збагачення духовного світу учня / учениці під час сприймання мистецтва та художньої творчості; виховання шани до національної і світової культурної спадщини;

      набуття досвіду творення художніх образів через опанування елементарними мистецькими вміннями; розвиток загальних і спеціальних мистецьких здібностей;

      розкриття творчого потенціалу особистості; стимулювання художньо-образного мислення, художніх інтересів; виховання естетичного смаку; сприяння творчому самовияву та розвитку індивідуального стилю учня / учениці через мистецтво;

      розвиток уміння інтерпретувати твори мистецтва, висловлювати враження та особистісне ставлення до них; засвоєння початкових знань про види мистецтва, особливості їхньої художньо-образної мови, зокрема у взаємозв’язках;

      формування вміння презентувати й оцінювати власну творчість, плекання потреби у самовдосконаленні;

      формування вміння взаємодіяти з іншими через мистецтво, виявляти зв’язки мистецтва з природним і соціокультурним середовищем;

      виховання здатності застосовувати мистецтво для отримання задоволення та емоційного самопізнання.

Реалізація поставленої мети та завдань здійснюється за змістовими лініями: «Художньо-практична діяльність», «Сприймання та інтерпретація мистецтва», «Комунікація через мистецтво», які окреслюють рамкову модель досягнення загальних цілей мистецької освітньої галузі.

Змістова лінія «Художньо-практична діяльність» націлює на розвиток креативності та мистецьких здібностей учнів через практичне засвоєння основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовияву. Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виражальні засоби для творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення довкілля, а також формування уявлень про можливість і способи впливати на емоційний стан завдяки мистецькій діяльності.

Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямована на пізнання цінностей, що несуть твори мистецтва. Її реалізація передбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення, а також формування уявлень про можливість і способи впливати на свій емоційний стан завдяки сприйманню творів мистецтва.

Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво» націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїх мистецьких можливостей). Змістова лінія передбачає формування в учнів умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оцінювати, взаємодіяти з іншими через мистецтво у середовищі, зокрема в різних культурно-мистецьких заходах, обговореннях тощо.

Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані предмети або предмети за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

 

 

Результати навчання і пропонований зміст

3–4-й класи

 

Обов’язкові результати навчання

Очікувані результати навчання

 

1

2

  1. Змістова лінія «Базова рухова активність»

Виконує вправи на пересування (ходьба, біг, стрибки, лазіння, плавання, ковзання), виконує вправи з предметами та без них (за наявності відповідних умов)

Учень / учениця:

- виконує комплекси загальнорозвивальних та спеціальних вправ за показом учителя / учительки з використанням різних предметів та без них [2 ФІО 1-1.1-1];

- виконує різновиди ходьби [2 ФІО 1-1.1-3];

- виконує бігові вправи та різновиди бігу [2 ФІО 1-1.1-4];

- виконує стрибкові вправи [2 ФІО 1-1.1-5];

- долає смугу природних та штучних перешкод за допомогою лазіння та перелізання, стрибків і бігу [2 ФІО 1-1.1-6];

- виконує метання різними способами на дальність та в ціль [2 ФІО 1-1.1-7];

- виконує гімнастичні, ігрові та інші вправи [2 ФІО 1-1.1-8];

- виконує базові рухи, характерні для різних видів спорту [2 ФІО 1-1.1-9]

 

Розпізнає, добирає та виконує фізичні вправи для ранкової гімнастики; розрізняє,  добирає та виконує фізичні вправи з різних видів спорту для розвитку фізичних якостей

Учень / учениця:

- виконує комплекси фізичних вправ ранкової гігієнічної гімнастики, фізкультурної хвилинки і фізкультурної паузи [2 ФІО 1-1.2-1];

- розрізняє легкоатлетичні, гімнастичні, ігрові та інші вправи та виконує їх [2 ФІО 1-1.2-2];

- добирає необхідний спортивний інвентар та вправи до видів спорту, якими займається [2 ФІО 1-1.2-3]

 

Пропонований зміст

 

Основи знань з фізичної культури.

Поняття про життєво важливі способи пересування людини.

Значення ранкової гігієнічної гімнастики, фізкультурної хвилинки.

Правила добору спортивного інвентарю та безпечної поведінки під час виконання життєво необхідних рухових умінь та навичок.

Загальнорозвивальні вправи:

без предмета, вправи імітаційного характеру, вправи з предметами (із гімнастичною палицею, з прапорцями, з м’ячами, із скакалкою; комплекс ранкової гігієнічної гімнастики; комплекс фізкультурної паузи).

Положення тіла у просторі:

вправи з вихідних положень: сидячи (ноги нарізно, на п’ятах, зігнувши ноги; кутом, із нахилом уперед, на правому/ лівому стегні);

вправи з виконанням упорів: присівши, лежачи, лежачи ззаду, стоячи, стоячи на колінах; лежачи на стегнах та передпліччях;

вправи з вихідних положень у висах: стоячи, лежачи; на зігнутих руках; стоячи позаду; зависом однією ногою та двома ногами, підтягування у висі, у висі лежачи.

Елементи акробатики:

групування (сидячи, лежачи), перекати в групування, перекид боком та вперед, стійка на лопатках із зігнутими та прямими ногами.

Дитячий фітнес:

логоаеробіка – загальнорозвивальні вправи, поєднані з вимовою певних звуків або нескладних віршованих рядків;

звіроаеробіка – загальнорозвивальні вправи з імітацією рухів тварин;

фітбол-аеробіка – загальнорозвивальні та спеціальні вправи з фітболами;

танцювальна аеробіка (комплекси ритмічних вправ): повороти, нахили тулуба, поєднані з різними кроками під музичний супровід – приставний крок, перемінний крок;

танцювальні імпровізаційні вправи: крок із пальців, крок із каблука з чергуванням вправ на рухи корпусу під музичний супровід; переступання, крок польки.

Ходьба та її різновиди:

на пальцях, п’ятах, із високим підніманням стегна, у напівприсіді, у присіді, з різними положеннями рук, ходьба «змійкою»; ходьба на підвищеній опорі (гімнастична лава, низька колода) з різним положенням рук, чергуючи з присіданнями, нахилами; “перелізання”; із зупинкою за сигналом; із вантажем (мішечком) на голові; ходьба по підвищеній опорі приставними кроками правим і лівим боком, на пальцях (гімнастична лава, низька колода) з різним положенням рук почергово з поворотами, присіданнями.

Біг:

із високим підніманням стегна, із закиданням гомілок, із зміною напрямку; із різних вихідних положень; біг із високого старту до 30 м; біг до 500 м; чергування ходьби та бігу до 1000 м; спиною уперед; із зупинками стрибком та у кроці за зоровим і слуховим сигналами; пересування приставними кроками правим, лівим боком; “повторний” біг 3 х 10 м; різновиди “човникового” бігу 4 х 9 м; біг до 30 м із високого старту.

Лазіння по горизонтальній та похилій (кут від 20 до 45 градусів) гімнастичній лаві в упорі, стоячи на колінах; по гімнастичній стінці в різних напрямках; підтягування у положенні лежачи на горизонтальній та похилій гімнастичній лаві однойменним і різнойменним способом; по гімнастичній стінці вгору і вниз однойменним та різнойменним способами.

Перелізання через перешкоду висотою від 80 до 100 см різними способами; підлізання під перешкодою.

Вправи з малим м’ячем (тенісним, гумовим):

тримання м’яча, підкидання м’яча правою та лівою руками; ловіння м’яча однією та двома руками після відскоку від стіни, підлоги; метання м’яча правою і лівою рукою із-за голови, стоячи на місці; метання м’яча у вертикальну ціль з відстані 8-10 м; метання малого м’яча у щит; метання малого м’яча в горизонтальну ціль з відстані 6-8 м; метання малого м’яча із-за голови на дальність; метання м’ячів різної ваги на задану відстань; метання м’ячів різної ваги на однакову відстань.

Вправи з великим м’ячем (гумовим, футбольним, волейбольним, баскетбольним і т.д.):

тримання м’яча; підкидання м’яча і ловіння його після відскоку від підлоги; передавання м’яча з рук у руки в колі, в колоні, шерензі, праворуч, ліворуч, над головою, під ногами; перекидання м’яча у парах; удари м’яча об підлогу однією та двома руками; ведення м’яча на місці правою і лівою рукою; ведення м’яча з одночасними кроками правою та лівою рукою; кидки м’яча знизу з положення сидячи та стоячи, передавання і ловіння м’яча двома руками від грудей (у колі, парах, трійках), передачі м’яча двома руками з ударом об підлогу; ведення м’яча ногою у кроці; зупинка м’яча, що котиться, підошвою; ведення м’яча передньою частиною ступні; удари по нерухомому м’ячу; зупинка м’яча, що котиться; удари по м’ячу, що котиться; ведення м’яча ногою по прямій, по дузі, між стійками.

Стрибки

стрибки без використання предметів: на місці на одній, двох ногах, із поворотами праворуч, ліворуч, кругом; з просуванням вперед, назад, у присіді правим та лівим боком; на місці з поворотами на 45, 90, 180 градусів, по «купинах», вистрибування з присіду;

стрибки зі скакалкою (стрибки на двох ногах, почергово, обертаючи скакалку вперед; на двох ногах із проміжними стрибками на місці; поперемінно відштовхуючись ногами на місці);

стрибки в глибину (з висоти від 40 до 60 см з м’яким приземленням на дві ступні; зіскок із гімнастичної лави);

стрибки у висоту (через гімнастичну палицю, гумову мотузку з місця, з прямого розбігу; застрибування на підвищену опору (кілька матів, складених один на одного) однією та двома ногами та зістрибування); стрибки через перешкоди висотою до 50 см поштовхом однією та двома ногами;

стрибки в довжину (з місця поштовхом однієї, двох ніг; стрибки у довжину із просуванням вперед)

 

  1. Змістова лінія «Ігрова та змагальна діяльність учнів»

1

2

Виконує рухові дії під час рухливих ігор під керівництвом вчителя

Учень / учениця:

- грає в рухливі ігри та бере участь в естафетах [2 ФІО 2-1.3-1];

- застосовує рухливі ігри під час прогулянок, екскурсій, відпочинку, задовольняючи потребу в руховій та ігровій діяльності [2 ФІО 2-1.3-2]

 

Виконує різні ролі під час рухливих ігор, забав, обрядів та інших форм рухової діяльності

Учень / учениця:

- спілкується та взаємодіє з дорослими й однолітками [2 ФІО 2-3.1-1];

- співпрацює й досягає спільних командних цілей, наприклад під час рухливих ігор та естафет [2 ФІО 2-3.1-2];

- бере участь в ухваленні спільних рішень на користь команди [2 ФІО 2-3.1-3];

- виконує різні ролі в ігрових ситуаціях [2 ФІО 2-3.1-4];

- активно вболіває за результат команди [2 ФІО 2-3.1-5]

 

Дотримується правил безпеки особисто та під час спільної з друзями рухової діяльності

Учень / учениця:

- дотримується безпечної поведінки під час виконання фізичних вправ та ігор [2 ФІО 2-3.2-1]

 

Дотримується правил чесної гри під час рухової діяльності; не засмучується через поразку

Учень / учениця:

- пояснює емоції, що виникають під час естафет та рухливих ігор [2 ФІО 2-3.3-1];

- пояснює, чому треба грати чесно, поважаючи суперника [2 ФІО 2-3.3-2];

- пояснює правила проведення гри, ставить запитання, щоб краще їх зрозуміти, та діє відповідно до узгоджених правил [2 ФІО 2-3.3-3];

- розповідає про відомих спортсменів та прагне брати з них приклад [2 ФІО 2-3.3-4];

- пояснює, як треба вигравати і програвати з гідністю [2 ФІО 2-3.3-5]

 

Пропонований зміст

 

Основи знань із фізичної культури.

Значення рухливих ігор для підвищення рухової активності школяра та оволодіння життєво необхідними руховими вміннями та навичками.

Правила безпечної поведінки під час рухливих ігор та естафет.

Ознайомлення з правилами рухливих ігор.

Ознайомлення із зимовими та літніми видами спорту, досягненнями відомих українських спортсменів.

Правила чесної гри, вміння вигравати і програвати з гідністю.

Рухливі ігри для активного відпочинку.

Рухливі ігри та естафети: для формування культури рухів, навичок пересування, володіння м’ячем (естафети з інтегрально розвивальними м’ячами (eduball)), зимові рухливі ігри, рухливі ігри із застосуванням стрибкових вправи тощо

 

  1. Змістова лінія «Турбота про стан здоров’я та безпеку»

Контролює своє самопочуття за підтримки дорослих у закладі загальної середньої освіти і поза його межами

Учень / учениця:

- регулює фізичне навантаження відповідно до самопочуття під час виконання фізичних вправ [2 ФІО 3-2.1-1];

- пояснює, які ознаки втоми виявляються під час виконання фізичних навантажень [2 ФІО 3-2.1-2];

- після виконання фізичних вправ визначає, що було складно зробити і чого досягнув/ -ла [2 ФІО 3-2.1-3];

- описує ознаки впливу фізичного навантаження на власний організм [2 ФІО 3-2.1-4]

 

Пояснює значення фізичних вправ для здоров’я людини

Учень / учениця:

- переконує однокласників про користь виконання фізичних вправ [2 ФІО 3-2.2-1];

- аргументує, що кожна людина – неповторна і може мати різні фізичні якості [2 ФІО 3-2.2-2];

- пояснює роль загартування для зміцнення здоров’я людини [2 ФІО 3-2.2-3]

 

Обирає за допомогою вчителя та виконує вправи/ігри і елементи різних видів спорту для розвитку фізичних якостей

Учень / учениця:

- виконує вправи для формування постави [2 ФІО 3-2.3-1];

- виконує дихальні вправи та вправи на релаксацію [2 ФІО 3-2.3-2];

- виконує вправи на свіжому повітрі для зміцнення здоров’я та покращення фізичного розвитку [2 ФІО 3-2.3-3];

- виконує вправи для розвитку фізичних якостей та аналізує їхні зміни за допомогою вчителя/ вчительки [2 ФІО 3-2.3-4];

- пояснює цінність зусиль для формування характеру [2 ФІО 3-2.3-5];

- добирає вправи за вподобаннями [2 ФІО 3-2.3-6]

Пропонований зміст

 

Основи знань із фізичної культури:

поняття про фізичну культуру як сукупність фізичних вправ, спрямованих на зміцнення здоров’я.

Фізичні вправи для формування постави, профілактики плоскостопості та відновлення організму.

Ознаки втоми під час виконання фізичних навантажень та засоби її уникнення.

Загартування як засіб зміцнення здоров’я та покращення фізичного розвитку.

Вправи для формування постави та профілактики плоскостопості:

Загальнорозвивальні вправи: нахили та повороти голови, згинання та розгинання верхніх кінцівок, кругові рухи руками, нахили в бік, пружинні рухи з різних вихідних положень; нахили, повороти, прогинання та вигинання тулуба у положенні упору «стоячи на колінах»; піднімання тулуба з вихідного положення, лежачи на спині та животі; підтягування на низькій перекладині з вихідного положення упору «лежачи»; присіди, напівприсіди, згинання та розгинання ніг, відведення ніг набік, статичні положення на рівновагу.

Загальнорозвивальні вправи для формування постави: біля гімнастичної стінки, вертикальної осі, дзеркала.

Вправи для профілактики плоскостопості: ходьба по дрібних предметах, біг на пальцях, ходьба перекатами з п’ятки на пальці, “гусениця”, “ведмідь клишоногий”, перекладання та захоплення дрібних предметів пальцями ніг, стрибки.

Вправи на релаксацію.

Дихальні вправи.

Вправи для розвитку фізичних якостей:

сили (підтягування у висі лежачи та у висі, згинання та розгинання рук в упорі лежачи від гімнастичної лави та від підлоги, стрибки із упору «присівши вгору»; загальнорозвивальні вправи з гантелями вагою від 250 до 500 гр. з утриманням статичних поз, вправи з гумовим еспандером);

швидкості (повторний біг 3-4 х 10 м, біг із прискореннями за сигналом, біг в упорному положенні, прискорення з різних вихідних положень, біг на місці з максимальною частотою кроків, виконання максимальної кількості рухів за одиницю часу);

витривалості (стрибки зі скакалкою; біг у чергуванні з ходьбою до 1000 м; рівномірний біг малої інтенсивності на довгі дистанції; пересування на довгі дистанції з використанням різного інвентаря – ролики, велосипед, скейт, лижі, ковзани і т.д.);

гнучкості (махові рухи руками і ногами в різних напрямах з амплітудою, що поступово збільшується, нахили тулуба в різних напрямах у положенні стоячи, пружинні нахили у положенні сидячи, викрути рук із гімнастичною палицею, пружинні рухи у широкій стійці, прогинання та вигинання тулуба у положенні упору стоячи на колінах, викрути рук зі скакалкою, пружинні похитування у положенні випаду, прогинання тулуба у положенні лежачи на животі);

координації (пересування по підвищеній і обмеженій за площиною опорі, подолання природних перешкод, пересування із зупинками за зоровим і слуховим сигналами (під час пересування раптові зупинки у заданій позі за сигналом), “човниковий” біг 4 х 9 м, 3 х 10 м; рухливі народні ігри та естафети, подолання перешкод, ходьба на пальцях по підвищеній і обмеженій за площиною опорі з різними положеннями рук, “поза лелеки” із заплющеними очима, пересування із підкиданням дрібних предметів (тенісні м’ячі, мішечки тощо), вправи зі зміною положення тіла у просторі, розслаблення м’язів рук, ніг, тулуба з різних вихідних положень)

 

 

 

 

Навчальні плани для здобувачів загальної середньої освіти І ступеня

(початкова освіта)

Навчальні плани для здобувачів загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта) розроблені на виконання Закону України «Про освіту» , Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №87 ( у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 року № 688)    ( у 1- 4 класах), відповідно Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Р.Б.Шияна, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1272, відповідно Типової освітньої програми для 3- 4 класів закладів загальної середньої освіти розробленої під керівництвом Р.Б.Шияна, затвердженої  наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 року №743.

 

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна

тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

 

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів. Загальний обсяг годин

 для 1 класу- 770 годин/навчальний рік,

             для 2-х класів – 840 годин/навчальний рік,

 для 3 класу – 875 годин/навчальний рік,

 для 4-х класів – 875 годин/навчальний рік.

 

 

 

Структура 2025/2026 навчального року:

 

І семестр - 01.09.2025 – 24.12.2025

ІІ семестр -12.01.2026 - 29.05.2026

 

 

Канікули:

 

осінні – 27.10.2025 – 02.11.2025 (початок занять 03.11.2025

зимові – 25.12.2025 - 11.01.2026 (початок занять 12.01.2026)

весняні –23.03.202629.03.2026 (початок занять 30.03.2026)

 

 

 

        

            Ліцей працює у п'ятиденному режимі в одну зміну.

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                                   

                                                                                                                         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                     1      Таблиця 1

             до освітньої програми

                      

Навчальний план для початкової школи (3, 4 клас) з українською мовою навчання

за програмою Шияна Р. Б.  на 2025/2026 н.р.  (за освітньою програмою Ганнопільської гімназії затвердженої наказом №   від 29.08.2025 )

 

 

 

Навчальні предмети

Кількість годин

       на тиждень у класах

3

4

 

 

 

Українська мова

5

5

 

 

 

Іноземна мова

3

3

 

 

 

Математика

4

4

 

 

 

Я досліджую світ*

 

 

7

7

 

 

 

Інформатика

1

1

 

 

Мистецтво**

 

Музичне мистецтво

1

1

 

 

 

Образотворче мистецтво

1

1

 

 

Фізична культура ***

3

3

 

 

 

Усього

22+3

22+3

 

 

 

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

 

 

 

 

 

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

23

23

 

 

 

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

25

25